Спецпроект

Музей родини Достоєвських відкрили на Вінниччині

Музей родини класика світової літератури Федора Достоєвського відкрився в с.Войтовці Літинського району Вінниччини, де народився його батько.

Про це пише ukrinform.ua.

Ініціатор створення музею - краєзнавець і дослідник історії роду Достоєвських, директор Липовецького районного архіву Олександр Роговий.

"Нам вдалося встановити, що сім'я Федора Михайловича Достоєвського походить з України. У нас, на Ліповиччині, народився його батько. Свідчення цього - знайдений запис у метричній церковній книзі про народження Михайла Достоєвського, який з'явився на світ саме у Війтівцях. Щоб вшанувати великого письменника і його рід, ми й ініціювали створення музею родини Достоєвських в селі", - повідомив Роговий.

Музей відкрили на базі місцевої школи. До його створення долучилися фахівці обласного краєзнавчого музею та Вінницького обласного архіву.

Один з головних експонатів нового музею - копія запису в церковній книзі про народження Михайла Достоєвського у Війтівцях. Відомо, що батько Федора Достоєвського тут виріс і саме звідси поїхав на навчання до Москви, де став лікарем. А дід письменника був у подільському селі священиком.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.