У ДОНЕЦЬКУ ДУМАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН НА ЮЗІВСЬКИЙ

Комісія з розвитку духовності громадської ради при Донецькій ОДА звернулася до голови облдержадміністрації Андрія Шишацького з пропозицієї перейменувати Ленінський район Донецька на Юзівський.

Зверення комісії пов'язане зі святкуванням 200-річчя засновника Донецька, валійського інженера і промисловця Джона Юза, яке відзначатиметься наступного року, повідомляють Вести.

За словами голови комісїї отця Ростислава (Карпуся), члени комісїї також попросили губернатора включити їх до складу оргкомітету з підготовки ювілею Юза і відремонтувати будинок Юза, який зараз лежить y руїнах.

Голови постійних комісій облради, які розглядали ці питання, вирішили не поспішати з перейменуванням - а спершу ухвалити рішення на засіданняі всієї громадської ради при обладміністрації та винести питання на громадські слухання.

Як відомо, у вересні 2012 року депутати Білгород-Дністровської міської ради (Одещина) відхилили прохання перейменувати вулицю Леніна, назвавши це "некоректним".

У січні 2012 року влада Умані відмовилася перейменовувати центральну площу Леніна на площу генерала УНР Ольшевського.

У 2011 році депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати Ленінський район на Шевченківський.

Вулиця (площа) Леніна - найпоширеніша в Україні адреса місцевих органів влади. Загалом вона зустрічається майже 4,5 тисячі разів.

Про інші перейменування вулиць і площ читайте в темі "Топоніміка"

Дивіться також: "Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.