У ДОНЕЦЬКУ ДУМАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН НА ЮЗІВСЬКИЙ

Комісія з розвитку духовності громадської ради при Донецькій ОДА звернулася до голови облдержадміністрації Андрія Шишацького з пропозицієї перейменувати Ленінський район Донецька на Юзівський.

Зверення комісії пов'язане зі святкуванням 200-річчя засновника Донецька, валійського інженера і промисловця Джона Юза, яке відзначатиметься наступного року, повідомляють Вести.

За словами голови комісїї отця Ростислава (Карпуся), члени комісїї також попросили губернатора включити їх до складу оргкомітету з підготовки ювілею Юза і відремонтувати будинок Юза, який зараз лежить y руїнах.

Голови постійних комісій облради, які розглядали ці питання, вирішили не поспішати з перейменуванням - а спершу ухвалити рішення на засіданняі всієї громадської ради при обладміністрації та винести питання на громадські слухання.

Як відомо, у вересні 2012 року депутати Білгород-Дністровської міської ради (Одещина) відхилили прохання перейменувати вулицю Леніна, назвавши це "некоректним".

У січні 2012 року влада Умані відмовилася перейменовувати центральну площу Леніна на площу генерала УНР Ольшевського.

У 2011 році депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати Ленінський район на Шевченківський.

Вулиця (площа) Леніна - найпоширеніша в Україні адреса місцевих органів влади. Загалом вона зустрічається майже 4,5 тисячі разів.

Про інші перейменування вулиць і площ читайте в темі "Топоніміка"

Дивіться також: "Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.