Спецпроект

Українці напишуть послання до 100-ої річниці Голодомору

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років громадські активісти у Києві та інших містах розгорнуть велике полотно, на якому усі охочі зможуть залишити своє послання до українців майбутнього.

Послання адресоване "нащадкам, які через 20 років вшановуватимуть 100-і роковини трагедії Голодомору", повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Полотна з усієї України розгорнуть 23 листопада біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Участь у написанні послань візьмуть відомі мистецькі діячі, громадські активісти та історики, зокрема лідер рок-гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола і історик, дослідник архівів КГБ Олександр Іщук.

Час і місце заходу: 5 листопада, вівторок, 13:00, Київ, пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років (Михайлівська площа).

Цією акцією розпочнеться кампанія, організована Громадським комітетом пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Напередодні Комітет звернувся до територіальних громад з проханням написати послання до нащадків, яким випаде обов’язок вшановувати соті роковини трагедії. Таке прохання отримали усі села та міста України, представники яких привезуть листи до Києва 23 листопада. Послання з усієї України стануть сторінками нового тому Національної книги пам’яті.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.