Спецпроект

Українці напишуть послання до 100-ої річниці Голодомору

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років громадські активісти у Києві та інших містах розгорнуть велике полотно, на якому усі охочі зможуть залишити своє послання до українців майбутнього.

Послання адресоване "нащадкам, які через 20 років вшановуватимуть 100-і роковини трагедії Голодомору", повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Полотна з усієї України розгорнуть 23 листопада біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Участь у написанні послань візьмуть відомі мистецькі діячі, громадські активісти та історики, зокрема лідер рок-гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола і історик, дослідник архівів КГБ Олександр Іщук.

Час і місце заходу: 5 листопада, вівторок, 13:00, Київ, пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років (Михайлівська площа).

Цією акцією розпочнеться кампанія, організована Громадським комітетом пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Напередодні Комітет звернувся до територіальних громад з проханням написати послання до нащадків, яким випаде обов’язок вшановувати соті роковини трагедії. Таке прохання отримали усі села та міста України, представники яких привезуть листи до Києва 23 листопада. Послання з усієї України стануть сторінками нового тому Національної книги пам’яті.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.