Спецпроект

Мінкульт звільнив директора музею, який знищив хату в Моринцях

Міністр культури Леонід Новохатько звільнив гендиректора Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Олександра Комаренка.

Відповідний наказ міністр підписав 1 листопада, повідомляє УП. з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Причиною звільнення стали недоліки в роботі, в тому числі виявлені під час перевірки правомірності демонтажу "хати чумака" в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області.

В.о. генерального директора призначена Людмила Шевченко – заступник директора з наукової роботи, яка була директором заповідника з серпня 1995 року по листопад 2011 року.

Комаренко керував заповідником з 2011 року.

Як відомо, у селі Моринці на Черкащині, де народився Тарас Шевченко, знищено 200-літню автентичну хату заможного чумака, що була об’єктом Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка".

У Мінкульті заявили, що хата буде відновлена.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.