Інститути археографії та сходознавства НАНУ поки що не ліквідують

Питання про ліквідацію Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського на засіданні президії Національної академії наук не розглядалося.

Про це ІП повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства.

Рішення щодо ліквідації інститутів так і не було внесено до порядку денного засідання президії НАНУ,

"Ми свідомі того, що це лише перший результат зусиль співробітників Інституту, який був би неможливий без величезної підтримки українського громадянського суспільства, а також учених з інших наукових установ та університетів України та багатьох провідних українознавців США, Канади, Англії, Італії, Австралії", йдеться у листі інституту.

Автори листа обіцяють "своїми науковими працями дати гідну відповідь опонентам та виправдати довіру всіх, хто нас підтримав".

Ще перед засіданням президії Академії академік-секретар відділення історії, філософії й права НАНУ Олексій Онищенко заявив, що "до порядку денного питання об'єднання не внесене", повідомляє Комерсант

"Ви зняли це питання з порядку денного, побоявшись суспільного резонансу. Проведіть експертні слухання про необхідність таких змін, а поки розблокуйте роботу інститутів — дайте нам призначити собі керівництво й перереєструйте нарешті ради по захисту дисертацій",— відповідали протестувальники, які проводили пікет проти реорганізації. 

Фото: radiownet.pl

Через годину після початку засідання президії Онищенко знову вийшов до мітингувальників і заявив, що ніяких рішень про об'єднання установ не ухвалювалося. 

Втім, керівництво НАНУ поки не має наміру відмовлятися від планів по реорганізації інститутів. 

"Об'єднання необхідне, оскільки цей інститут дублює роботу Інституту історії України. Тому із частини їхніх співробітників необхідно створити Археографічну комісію, а інших... розподілити по різних відділах", — заявив директор Інституту археології Петро Толочко.

Тим часом Олексій Онищенко продовжував повторювати, що всі робочі місця будуть збережені, а рішення про оптимізацію структури НАНУ буде спрямовано на додаткове вивчення.

Як відомо, днями колективи Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського повідомили про плани ліквідації закладів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.