Інститути археографії та сходознавства НАНУ поки що не ліквідують

Питання про ліквідацію Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського на засіданні президії Національної академії наук не розглядалося.

Про це ІП повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства.

Рішення щодо ліквідації інститутів так і не було внесено до порядку денного засідання президії НАНУ,

"Ми свідомі того, що це лише перший результат зусиль співробітників Інституту, який був би неможливий без величезної підтримки українського громадянського суспільства, а також учених з інших наукових установ та університетів України та багатьох провідних українознавців США, Канади, Англії, Італії, Австралії", йдеться у листі інституту.

Автори листа обіцяють "своїми науковими працями дати гідну відповідь опонентам та виправдати довіру всіх, хто нас підтримав".

Ще перед засіданням президії Академії академік-секретар відділення історії, філософії й права НАНУ Олексій Онищенко заявив, що "до порядку денного питання об'єднання не внесене", повідомляє Комерсант

"Ви зняли це питання з порядку денного, побоявшись суспільного резонансу. Проведіть експертні слухання про необхідність таких змін, а поки розблокуйте роботу інститутів — дайте нам призначити собі керівництво й перереєструйте нарешті ради по захисту дисертацій",— відповідали протестувальники, які проводили пікет проти реорганізації. 

Фото: radiownet.pl

Через годину після початку засідання президії Онищенко знову вийшов до мітингувальників і заявив, що ніяких рішень про об'єднання установ не ухвалювалося. 

Втім, керівництво НАНУ поки не має наміру відмовлятися від планів по реорганізації інститутів. 

"Об'єднання необхідне, оскільки цей інститут дублює роботу Інституту історії України. Тому із частини їхніх співробітників необхідно створити Археографічну комісію, а інших... розподілити по різних відділах", — заявив директор Інституту археології Петро Толочко.

Тим часом Олексій Онищенко продовжував повторювати, що всі робочі місця будуть збережені, а рішення про оптимізацію структури НАНУ буде спрямовано на додаткове вивчення.

Як відомо, днями колективи Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського повідомили про плани ліквідації закладів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.