Спецпроект

У Єкатеринбурзі знайдений унікальний портрет Родена. ФОТО

Портрет Огюста Родена випадково виявили серед робіт головного зодчого Свердловська 1920-1930-х років. Автор барельєфа із зображенням французького скульптора - архітектор Георгій Вальонков. Більше 70 років барельєф припадав пилом у родичів художника і був знайдений під час підготовки його персональної виставки.

Про це пише uralinform.ru.

Скульптура в числі інших експонатів була подарована Екатеринбургу дочкою архітектора, розповіли у Музеї історії Єкатеринбурга.

Портрет Родена

За словами мистецтвознавців, аналогів барельєфа немає в жодному музеї Росії. Дослідники вважають, що він був відлитий в 1926 році, коли Георгій Вальонков вже жив на Середньому Уралі. Зараз композиція потребує реставрації і найближчим часом буде недоступна широкому глядачеві.

Інші роботи одного з головних будівельників уральської столиці можна побачити в Музеї історії міста до 1 грудня 2013 року.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.