Спецпроект

У Єкатеринбурзі знайдений унікальний портрет Родена. ФОТО

Портрет Огюста Родена випадково виявили серед робіт головного зодчого Свердловська 1920-1930-х років. Автор барельєфа із зображенням французького скульптора - архітектор Георгій Вальонков. Більше 70 років барельєф припадав пилом у родичів художника і був знайдений під час підготовки його персональної виставки.

Про це пише uralinform.ru.

Скульптура в числі інших експонатів була подарована Екатеринбургу дочкою архітектора, розповіли у Музеї історії Єкатеринбурга.

Портрет Родена

За словами мистецтвознавців, аналогів барельєфа немає в жодному музеї Росії. Дослідники вважають, що він був відлитий в 1926 році, коли Георгій Вальонков вже жив на Середньому Уралі. Зараз композиція потребує реставрації і найближчим часом буде недоступна широкому глядачеві.

Інші роботи одного з головних будівельників уральської столиці можна побачити в Музеї історії міста до 1 грудня 2013 року.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.