Путін сприяє відкриттю пам'ятнику царю на Харківщині

Громадські організації збираються відкрити пам'ятник російському імператорові Олександру III на Харківщині.

Про це повідомляють "Українські новини".

Громадські організації "Благодійний фонд "Відродження культурної спадщини" (Росія) і "Русь триєдина" (Харків) мають намір відкрити пам'ятник Олександру III біля залізничної платформи Спасів Скит (Зміївської район Харківської області) 30 жовтня.

За словами глави правління російського фонду Олександра Паніна, відкриття пам'ятника присвячено святкуванню 400-річчю дому Романових і 125-річчю катастрофи біля нинішньої платформи Спасів Скит поїзда, на якому їхала царська сім'я.

"Цей пам'ятник перший, котрий ми будемо відкривати на території України", - зазначив Панін.

Він також зазначив, що установку пам'ятника підтримав президент Росії Володимир Путін, який доручив "Російським залізницям" допомогти із транспортуванням його на територію України.

Пам'ятник виготовлений на заводі в Краснодарському краї із залізобетону, покритий бронзою, повідомляє агентство.

Царський поїзд, що прямував із Криму в Санкт-Петербург, зазнав катастрофи 30 жовтня 1888 року (17 жовтня за старим стилем). Під час катастрофи постраждали 68 осіб, з них 21 загинула. Імператор та його сім'я не постраждали.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.