ХОЧУТЬ ЛІКВІДУВАТИ ІНСТИТУТ АРХЕОГРАФІЇ АКАДЕМІЇ НАУК

У найближчі три дні президія Національної академії наук України планує ліквідувати Інститут української археографії та джерелознавства ім.Грушевського НАН України.

Про це стверджується в листі, розміщеному на ФБ-сторінці інституту.

Автори листа стверджують, що це робиться раптово, кулуарно, без жодних обговорень з колективом та науковою громадськістю.

"Загроза ліквідації Інституту виникла після відходу у вічність 14 червня 2013 року засновника й незмінного директора інституту, члена-кореспондента НАН України Павла Степановича Соханя, а зараз переходить у площину конкретного рішення", ідеться в листі.

На думку авторів листа, знищення інституту буде відчутною втратою не лише для академічної гуманітаристики, а й для всієї української культури та її державності.

Вчена рада і загальні збори колективу інституту заявила про відсутність наукових та будь-яких інших підстав для ліквідації закладу, підкресливши, що комплексна перевірка роботи Інституту, здійснена президією НАН України в 2011 р., не виявила суттєвих недоліків.

За повідомленням ученої ради, ще кілька днів тому питання ліквідації інституту не піднімалося. Навпаки, в робочому порядку обговорювалися плани діяльності закладу.

Трудовий колектив звернвся з листом до президента НАНУ Бориса Патона з проханням об’єктивно розібратися в ситуації і заявив, що залишає за собою право на акції протесту.

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України було створено у 1991 році. Головним його завданням є виявлення та наукова публікація документальних та інших масивів джерел з історії України та її місця у світі.

За 22 роки Інститутом реалізовано десятки актуальних наукових проектів, найважливішими з-поміж яких є, наприклад, публікація фундаментальних багатотомних видань: "Архів Коша Нової Запорозької Січі 1734-1775", "Універсали українських гетьманів", нова серія "Літопис УПА", "Український археографічний щорічник", повне зібрання творів Михайла Грушевського у 50-ти томах, Дмитра Яворницького у 20-ти томах, Дмитра Багалія у 6-ти томах та ін.

Вчені Інституту опублікували десятки якісних монографічних досліджень з різних ділянок української та всесвітньої історії. Інститут співпрацює з провідними університетами й дослідницькими закладами США, Канади, Польщі, Австрії, Франції та ін.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.