Спецпроект

Російський музей відкрив виставку полотен Сталлоне

У неділю в Інженерному замку в Санкт-Петербурзі відкрилася виставка картин Сильвестра Сталлоне.

Про це пише vesti.ru.

Як зізнається актор і живописець, якби у нього був вибір, то він би присвятив себе малюванню та скульптурі, тому що в цих заняттях йому не доводиться працювати в команді і, так чи інакше, бути чиїмось підлеглим.

"Я знімаюся в багатьох фільмах, але для мене унікально цей стан, коли я перебуваю наодинці з полотном. Я приходжу до живопису, коли я не можу висловити те, що відчуваю. Таким чином я даю вихід своїм емоціям" , - зізнався артист.

За зізнанням Сталлоне, перший художник, який його вразив, - Марк Шагал. Крім цього, він дуже любить Малевича, а також цінує творчість сучасних художників, йому "симпатичний живопис, яка рясніє фарбами" .

Що стосується бажання заробити на своїй творчості, актор наголосив: "Я не прагну до комерційної сторони питання, я навіть не знаю, хто купує мої картини. Є деякі полотна, які я не дозволяю продавати, тому що вони багато для мене значать".

Директор Російського музею Володимир Гусєв назвав живопис Сталлоне експресивним і динамічним. "Він показує, який агресивний наш світ, видно, як художник розвивався, це серйозна і цікава виставка", - додав він.

На виставці представлено 36 картин з різних колекцій Сталлоне. Вона триватиме до середини січня.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.