У Львові - конференція з політики пам'яті

У Львові відбудеться конференція "Політика пам'яті: досвід, реалії сьогодення та погляд у майбутнє".

Організатори заходу - Братство магістрів академії державного управління "Брама" і Фонд Конрада Аденауера (ФРН).

Час і місце: 30-31 жовтня 2013 року, готель "Львів"

              ПРОГРАМА:

11.00

Відкриття конференції

Габріеле Бауманн, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Святослав Шеремета, голова Ради Братства магістрів академії державного управління БРАМА, депутат ЛОР

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Представники місцевої влади

11:30

Політика пам’яті як інструмент подолання стереотипів минулого

Ігор Юхновський, академік,  Голова Українського Інституту Національної пам’яті 2006-2010 рр.

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

14:00

Вшанування минулого як основа формування майбутнього

Модерація: Святослав Шеремета

Тарас Возняк, політолог, головний редактор журналу "Ї"

Андрій Странніков, Директор Інститут Політичної Освіти

Андрій Корнат , депутат Львівської обласної ради

15:30

Культура історичної пам’яті  в контексті  впорядкування та догляду за похованнями жертв воєн та політичних репресій

Модерація: Святослав Шеремета

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Ярослав Онищук, канд. іст. наук, доцент кафедри археології, ЛНУ ім.  Франка

Андрій Котлярчук, керівник Табору-експедиції "Вирій"

17:30

Подолання наслідків тоталітаризму. Досвід посттоталітарних країн

Руслан Забілий, Директор Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, громадський діяч

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

Ігор Мельник,  Український  Інститут Національної Пам’яті

(панель  буде відбуватися в Національному музеї Тюрма на Лонського)

31  жовтня

09.00

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

Модерація: Святослав Шеремета

Др. Анджей Кунерт, Секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща

Микола Литвин, доктор іст. наук, Директор Інституту українознавства ім. Крип’якевича, керівник центру україно-польських стосунків

Володимир Середа, Голова товариства "Об’єднання товариств депортованих українців "ЗАКЕРЗОННЯ"

Markus Pieper, Department of Memorial Sites | Federal Foundation for the Reappraisal of the SED Dictatorship 

Анджей Дрозд, Генеральний Консул Республіки Польща у Львові

10:25

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

12:15

Підведення підсумків, прийняття резолюції конференції.

13.00

Виїзд учасників конференції на Личаківське кладовище, покладання квітів до Меморіалів воїнам УГА, визначним  українцям, екскурсія.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.