У Львові - конференція з політики пам'яті

У Львові відбудеться конференція "Політика пам'яті: досвід, реалії сьогодення та погляд у майбутнє".

Організатори заходу - Братство магістрів академії державного управління "Брама" і Фонд Конрада Аденауера (ФРН).

Час і місце: 30-31 жовтня 2013 року, готель "Львів"

              ПРОГРАМА:

11.00

Відкриття конференції

Габріеле Бауманн, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Святослав Шеремета, голова Ради Братства магістрів академії державного управління БРАМА, депутат ЛОР

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Представники місцевої влади

11:30

Політика пам’яті як інструмент подолання стереотипів минулого

Ігор Юхновський, академік,  Голова Українського Інституту Національної пам’яті 2006-2010 рр.

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

14:00

Вшанування минулого як основа формування майбутнього

Модерація: Святослав Шеремета

Тарас Возняк, політолог, головний редактор журналу "Ї"

Андрій Странніков, Директор Інститут Політичної Освіти

Андрій Корнат , депутат Львівської обласної ради

15:30

Культура історичної пам’яті  в контексті  впорядкування та догляду за похованнями жертв воєн та політичних репресій

Модерація: Святослав Шеремета

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Ярослав Онищук, канд. іст. наук, доцент кафедри археології, ЛНУ ім.  Франка

Андрій Котлярчук, керівник Табору-експедиції "Вирій"

17:30

Подолання наслідків тоталітаризму. Досвід посттоталітарних країн

Руслан Забілий, Директор Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, громадський діяч

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

Ігор Мельник,  Український  Інститут Національної Пам’яті

(панель  буде відбуватися в Національному музеї Тюрма на Лонського)

31  жовтня

09.00

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

Модерація: Святослав Шеремета

Др. Анджей Кунерт, Секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща

Микола Литвин, доктор іст. наук, Директор Інституту українознавства ім. Крип’якевича, керівник центру україно-польських стосунків

Володимир Середа, Голова товариства "Об’єднання товариств депортованих українців "ЗАКЕРЗОННЯ"

Markus Pieper, Department of Memorial Sites | Federal Foundation for the Reappraisal of the SED Dictatorship 

Анджей Дрозд, Генеральний Консул Республіки Польща у Львові

10:25

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

12:15

Підведення підсумків, прийняття резолюції конференції.

13.00

Виїзд учасників конференції на Личаківське кладовище, покладання квітів до Меморіалів воїнам УГА, визначним  українцям, екскурсія.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.