У Львові - конференція з політики пам'яті

У Львові відбудеться конференція "Політика пам'яті: досвід, реалії сьогодення та погляд у майбутнє".

Організатори заходу - Братство магістрів академії державного управління "Брама" і Фонд Конрада Аденауера (ФРН).

Час і місце: 30-31 жовтня 2013 року, готель "Львів"

              ПРОГРАМА:

11.00

Відкриття конференції

Габріеле Бауманн, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Святослав Шеремета, голова Ради Братства магістрів академії державного управління БРАМА, депутат ЛОР

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Представники місцевої влади

11:30

Політика пам’яті як інструмент подолання стереотипів минулого

Ігор Юхновський, академік,  Голова Українського Інституту Національної пам’яті 2006-2010 рр.

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

14:00

Вшанування минулого як основа формування майбутнього

Модерація: Святослав Шеремета

Тарас Возняк, політолог, головний редактор журналу "Ї"

Андрій Странніков, Директор Інститут Політичної Освіти

Андрій Корнат , депутат Львівської обласної ради

15:30

Культура історичної пам’яті  в контексті  впорядкування та догляду за похованнями жертв воєн та політичних репресій

Модерація: Святослав Шеремета

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Ярослав Онищук, канд. іст. наук, доцент кафедри археології, ЛНУ ім.  Франка

Андрій Котлярчук, керівник Табору-експедиції "Вирій"

17:30

Подолання наслідків тоталітаризму. Досвід посттоталітарних країн

Руслан Забілий, Директор Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, громадський діяч

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

Ігор Мельник,  Український  Інститут Національної Пам’яті

(панель  буде відбуватися в Національному музеї Тюрма на Лонського)

31  жовтня

09.00

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

Модерація: Святослав Шеремета

Др. Анджей Кунерт, Секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща

Микола Литвин, доктор іст. наук, Директор Інституту українознавства ім. Крип’якевича, керівник центру україно-польських стосунків

Володимир Середа, Голова товариства "Об’єднання товариств депортованих українців "ЗАКЕРЗОННЯ"

Markus Pieper, Department of Memorial Sites | Federal Foundation for the Reappraisal of the SED Dictatorship 

Анджей Дрозд, Генеральний Консул Республіки Польща у Львові

10:25

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

12:15

Підведення підсумків, прийняття резолюції конференції.

13.00

Виїзд учасників конференції на Личаківське кладовище, покладання квітів до Меморіалів воїнам УГА, визначним  українцям, екскурсія.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.