Спецпроект

Благодійники рятують шедеври Херсонського музею

У Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка представлене унікальне зібрання світового мистецтва живопису. Колекція музею налічує тисячі експонатів, які потребують негайної реставрації і відновлення.

Про це пише prostir.museum.

Колекція музею нараховує понад 13 тисяч експонатів, серед яких – графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, починаючи від зразків російського іконопису XVII століття і до робіт сучасних художників.

Реставрація картин стає необхідною, коли мальовниче полотно із часом отримує ушкодження. Це можуть бути ушкодження полотна (розриви, провисання), відшаровування барвного шару, відколи мазків, втрата або забруднення лакової плівки. Часто і художня рама представляє не меншу цінність, аніж одягнена в неї картина, що виправдує витрати на ремонт і реставрацію рам.

У 2011 році адміністрація художнього музею звернулася по допомогу в реставрації картин до Благодійного фонду. Тоді ж фонд організував соціально-благодійну програму "Врятуємо культурну спадщину" з порятунку експонатів музею. Щорічно для проведення реставраційних робіт до музею приїжджають провідні спеціалісти і реставратори України – Дарина Цитович та Анатолій Павлович Безкревний з Київського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Реставратори з Києва відновили низку експонатів і відібрали ще 13 картин, які мали потребу у швидкій і невідкладній допомозі.

Теми

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.