ФФУ ЗАКЛИКАЄ FARE ВИЛУЧИТИ ЧЕРВОНО-ЧОРНІ ПРАПОРИ ІЗ СПИСКУ

У Федерації футболу України (ФФУ) закликають FARE вилучити червоно-чорний прапор, який є символом національно-визвольного руху в Україні, зі списку забороненої символіки на вітчизняних стадіонах.

Про це, виступаючи на конференції "Футбол без ненависті і дискримінації", заявив перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко, повідомляє Інтерфакс.

"Нам не зрозуміло, чому деякі символи, які мають велике значення для українського духу, знаходяться в списку заборонених символів в посібнику для спостерігачів FARE", - сказав він.

"Ми і багато українських уболівальники не розуміємо, чому червоно-чорний прапор, який є символом національно-визвольного руху в Україніще з початку 17 століття, є забороненим", - заявив Стороженко.

Перший віце-президент також підкреслив, що ФФУ всіляко підтримує боротьбу проти расизму, нацизму та інших проявів дискримінації.

При цьому він зазначив, що ФІФА і УЄФА завжди вказують, що необхідно враховувати національні традиції та специфіку кожної окремо взятої країни.

Як відомо, 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино.

Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася невірна інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської), портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.