Чехія хоче історичну будівлю в центрі Києва в обмін на держборг

Чехія хоче придбати історичну будівлю для свого посольства у центрі Києва.

Про це під час свого візиту у Київ заявив президент країни Мілош Земан, повідомляє телеканал 24.

Ймовірно, йдеться про будинок, у якому в 1918-му році мешкав майбутній президент Чехословаччини Томаш Масарик і який відомий киянам як "Замок Барона" (вул. Ярославів Вал, 1), припускає ЗМІ.

Розрахуватись за бажане приміщення для свого посольства чехи хочуть, списавши частину держборгу України, який виник через неоплачені роботи чеських підприємств ще Радянським Союзом наприкінці 80-х років.

У 2011 році громадськість висловлювала побоювання, що "замок Барона" знесуть.

Дивіться також інші матеріали за темами "Забудова" і "Чехія" 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.