Спецпроект

ВИСТАВКА ПРО ТЕ, ЯК СВІТ РЕАГУВАВ НА ГОЛОДОМОР

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку-дебати "Геноцид українського народу: реакція міжнародної спільноти".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Мета заходу полягає у вшануванні пам’яті невинно убієнних, дослідженні ставлення світової спільноти до Голодомору 1932-1933 років в Україні, висвітленні діяльності закордонних громадських організацій, церкви та окремих громадян щодо надання допомоги голодуючим в УСРР, розкритті процесу вшанування пам’яті загиблих від штучного голоду на Заході, з’ясуванні особливостей визнання Голодомору-геноциду міжнародною спільнотою та характеристиці стану вивчення теми західними дослідниками.

Експозиція виставки складається з декількох взаємодоповнюючих частин – інформаційних плакатів, документів у виставкових вітринах та тематичного фільму.

Вітчизнянні та закордонні дослідники обміняються думками щодо висвітлення тематики Голодомору-геноциду, за допомогою яких присутні зможуть осмислити підґрунтя подій і вчинків у загальнолюдському розумінні та збагнути різні точки зору.

Час і місце заходу: 23 жовтня 2013 року о 14:00. Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" (Київ, вул. Лаврська, 3, метро "Арсенальна").

Прес-служба зазначає, що в експозиції висвітлено шляхи й форми надання допомоги голодуючим українцям, охарактеризовано діяльність закордонної громадськості, наукових установ, священнослужителів та засобів масової інформації щодо поновлення історичної правди, розкрито процес визнання міжнародною спільнотою Голодомору геноцидом українського народу.

В експозиції виставки представлено архівні документи, світлини та періодичні видання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.