Спецпроект

В Горлівці відкрився музей Стуса

15 жовтняГорлівці офіційно відкрився музей поета Василя Стуса в адміністративному корпусі заводу "Еластомер", але вже під новою назвою - "Василь Стус - жертва тоталітарного режиму".

Про це пише novosti.dn.ua.

У 2012 році засновником музею Стуса в Горлівці Олегом Федоровим було прийнято рішення передати зібрану колекцію в дар державі з метою створення літературного музею в Донецьку.

Рішенням управління культури і туризму Донецької обласної адміністрації в грудні 2012 року було урочисто відкрито літературний музей Стуса на базі Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Крупської.

"Ми передали до Донецька експонати. Але саме тут коріння Стуса, тут початок роботи, тут початок музейного руху. І відкриття сьогодні літературного музею Стуса - це логічне продовження тієї святої справи, яка зародилася у нас в Горлівці.", - сказав заступник мера Горлівки Сергій Шкребець.

Естафету музейної справи прийняв у свої руки директор заводу "Еластомер" , почесний голова комітету Музею Василя Стуса Грайр Хачатрян.

На думку Дмитра Стуса, музей зайняв правильну лінію - позиціонувати Василя Стуса як борця з тоталітарним режимом.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.