У Криму презентують збірник про досвіди примирення між народами

В Симферополі учасники кримської ініціативи "Діалог істориків" презентують збірник матеріалів міжнародної конференції "Спірна історія та гармонізація міжетнічних відносин: шляхи до діалогу".

Конференція відбулася в селі Піщане (Алма-Тамак) Бахчисарайського району.

Ініціатива "Діалог істориків" народилася в рамках проекту "Кримський політичний діалог", який працює з 2009 року і спрямований на створення системних механізмів запобігання насильницьких конфліктів у Криму.

Історики з різних етнополітичних груп АР Крим та Севастополя, які беруть участь в проекті, поділяють думку, що історія в Криму постійно оспорюється і тому є поділяючим фактором. Ініціатори "Діалогу істориків" пропонують академічному середовищі і суспільству приклад нового підходу до вивчення, викладання та популяризації історії в кримському соціумі.

Конференція, збірник матеріалів якій буде представлений громадськості, стала першим публічним заходом ініціативи "Діалог істориків".

У виданні представлені доповіді провідних експертів з України, Росії, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Палестини, Німеччини та Італії, які поділилися своїм досвідом інноваційних підходів до історичної науки, освіти, і вибудовування історичної політики в розділених спільнотах.

З матеріалів збірника, зокрема, можна дізнатися про досвід "історичної дипломатії" в грузино-абхазькому конфлікті професора Г. Анчабадзе, спроби використання подвійного наративу в ізраїльсько-палестинському підручнику і створення спільного підручника історії для різних мовних груп Південного Тіролю, думка професора Н. Яковенко про "спірну історію" у дослідницьких проектах 2013 (на прикладах грантових заявок з Росії, України і Білорусі), роздуми екс-міністра закордонних справ НДР М. Меккеля про історичне примирення в Німеччині та Східної Європи.

У збірнику також представлений документ "Принципи Кримської платформи "Діалог істориків", розроблений учасниками ініціативи як декларація своїх поглядів і заклик до професійного співтовариства істориків.

Час і місце презентації: 16 жовтня 2013 року, 13:00. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, 2-й корпус ТНУ ім. В. Вернадського, каб. № 908.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.