У Криму презентують збірник про досвіди примирення між народами

В Симферополі учасники кримської ініціативи "Діалог істориків" презентують збірник матеріалів міжнародної конференції "Спірна історія та гармонізація міжетнічних відносин: шляхи до діалогу".

Конференція відбулася в селі Піщане (Алма-Тамак) Бахчисарайського району.

Ініціатива "Діалог істориків" народилася в рамках проекту "Кримський політичний діалог", який працює з 2009 року і спрямований на створення системних механізмів запобігання насильницьких конфліктів у Криму.

Історики з різних етнополітичних груп АР Крим та Севастополя, які беруть участь в проекті, поділяють думку, що історія в Криму постійно оспорюється і тому є поділяючим фактором. Ініціатори "Діалогу істориків" пропонують академічному середовищі і суспільству приклад нового підходу до вивчення, викладання та популяризації історії в кримському соціумі.

Конференція, збірник матеріалів якій буде представлений громадськості, стала першим публічним заходом ініціативи "Діалог істориків".

У виданні представлені доповіді провідних експертів з України, Росії, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Палестини, Німеччини та Італії, які поділилися своїм досвідом інноваційних підходів до історичної науки, освіти, і вибудовування історичної політики в розділених спільнотах.

З матеріалів збірника, зокрема, можна дізнатися про досвід "історичної дипломатії" в грузино-абхазькому конфлікті професора Г. Анчабадзе, спроби використання подвійного наративу в ізраїльсько-палестинському підручнику і створення спільного підручника історії для різних мовних груп Південного Тіролю, думка професора Н. Яковенко про "спірну історію" у дослідницьких проектах 2013 (на прикладах грантових заявок з Росії, України і Білорусі), роздуми екс-міністра закордонних справ НДР М. Меккеля про історичне примирення в Німеччині та Східної Європи.

У збірнику також представлений документ "Принципи Кримської платформи "Діалог істориків", розроблений учасниками ініціативи як декларація своїх поглядів і заклик до професійного співтовариства істориків.

Час і місце презентації: 16 жовтня 2013 року, 13:00. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, 2-й корпус ТНУ ім. В. Вернадського, каб. № 908.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.