Спецпроект

У "Царському Селі" буде відкрито Музей Першої світової війни

Музей Першої світової війни буде відкритий в Петербурзі.

До створення нового музею приступив державний музей-заповідник "Царське село", повідомляє mr7.ru.

Перший в сучасній Росії музей Першої світової війни буде відкритий в будівлі Ратної палати, яка зараз реставрується. У ДМЗ "Царське Село" називають дату 1 серпня 2014.

Наразі продовжується і реставрація будівлі Ратної палати, і формування фондів нового музею. При цьому використовуються як державне фінансування, так і кошти меценатів. Адміністрація ДМЗ звернулася до городян із закликом приносити для майбутнього музею рідкісні документи і предмети, пов'язані з історією Першої світової війни. І багато хто вже відгукнулися на заклик.

"Нам несуть дуже цікаві архівні фотографії, - розповіла прес-секретар музею Ірина Начарова. - Митниця передала великий обсяг конфіскованого зброї - там є і предмети, що відносяться до Першої світової війни. Фонд майбутнього музею підбирається дуже цікавий". Крім того, 12 негативів фотографій передав Російський аукціонний будинок - це знімки, зроблені в госпіталях.

Музей розташується на всій площі Ратної палати. У 1911 році Олена Третьякова, вдова рідного брата засновника Третьяковської галереї, подарувала імператору Миколі II зібрання матеріалів з ​​історії російських війн, а також військових трофеїв. Микола II розпорядився створити музей на основі цієї колекції, для розміщення якого в Царському Селі і була побудована "Государєва Ратна палата". Таким чином, цю будівлю від самого початку було задумано як пантеон військової слави - ​​музей для зберігання військових трофеїв і історичних документів, що ілюструють успіхи Росії у війнах з давніх часів.

З початком Першої світової війни в Ратній палаті розмістили галерею Георгіївських кавалерів і трофеї, привезені з фронту. Для зберігання трофеїв призначався внутрішній двір, розташований в центрі комплексу будівель. Так поступово палата перетворилася на музей Великої війни.

Експозицію відкрили для відвідувачів у 1917 році, але вже в 1918-му музей був закритий, в перші роки після революції деякі експонати були вивезені з Царського Села, розосереджені по державних сховищах, деякі знищені. Будівлю Ратної палати було передано ДМЗ "Царське Село" для відтворення музею Першої світової війни в 2008 році.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.