Депутати хочуть відзначати 60-річчя повстання у ГУЛАГу

Депутати ВР від фракції партії "ВО "Свобода" зареєстрували проект постанови "Про відзначення 60-річчя подвигу героїв Кенгірського повстання".

Про це повідомляють "Українські новини".

Депутати пропонують удостоїти званням "Герой України" українських учасників повстань у радянських концтаборах, встановити в Києві пам'ятник учасникам цих повстань і назвати їхніми іменами вулиці, площі, сквери, комунальні установи культури та навчальні заклади.

Також депутати пропонують пропонують проводити просвітницькі заходи і видавати науково-популярні книги, присвячені Кенгірському повстанню.

За словами депутатів, Кенгірське повстання (16 травня 1954 року) - як і повстання в Норильську та Воркуті (1953 рік) - завдало сильного удару по радянській тоталітарній системі.

Повстання у Кенгірі - найбільше повстання в радянських концтаборах. Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. У червні 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.

Повстання в таборах ГУЛАГу називають однією з причин хрущовської "відлиги" - політичної лібералізації в СРСР.

Дивіться також:

Експонати з табору "Кенгір" у Музеї окупації в Ризі. ФОТО

Як українці перемогли сталінізм. Норильське повстання в ГУЛАГу

У Львові - виставка із рукоділля жінок-в'язнів сталінських таборів

Інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.