Депутати хочуть відзначати 60-річчя повстання у ГУЛАГу

Депутати ВР від фракції партії "ВО "Свобода" зареєстрували проект постанови "Про відзначення 60-річчя подвигу героїв Кенгірського повстання".

Про це повідомляють "Українські новини".

Депутати пропонують удостоїти званням "Герой України" українських учасників повстань у радянських концтаборах, встановити в Києві пам'ятник учасникам цих повстань і назвати їхніми іменами вулиці, площі, сквери, комунальні установи культури та навчальні заклади.

Також депутати пропонують пропонують проводити просвітницькі заходи і видавати науково-популярні книги, присвячені Кенгірському повстанню.

За словами депутатів, Кенгірське повстання (16 травня 1954 року) - як і повстання в Норильську та Воркуті (1953 рік) - завдало сильного удару по радянській тоталітарній системі.

Повстання у Кенгірі - найбільше повстання в радянських концтаборах. Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. У червні 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.

Повстання в таборах ГУЛАГу називають однією з причин хрущовської "відлиги" - політичної лібералізації в СРСР.

Дивіться також:

Експонати з табору "Кенгір" у Музеї окупації в Ризі. ФОТО

Як українці перемогли сталінізм. Норильське повстання в ГУЛАГу

У Львові - виставка із рукоділля жінок-в'язнів сталінських таборів

Інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.