Спецпроект

В Білорусі, у палаці Тизенгауза відкриється музей

У палаці Тизенгауза Поставського району Білорусі відкриється музей. Це результат спільного проекту Поставського району Вітебщини і Рокішського Литви. Він відбувся у рамках програми транскордонного співробітництва з розвитку туризму.

Про це пише tio.by.

Поставський палац Антонія Тизенгауза, за словами старожилів, у радянський час був доведений до такого жахливого стану, що його навіть хотіли знести. Допоміг компромісний варіант з перетворенням будівлі під корпус районної лікарні.

Раїса Кураченка, директор районного краєзнавчого музею, філією якого і стають підвальні приміщення палацу не приховує радості від майбутньої події, адже зараз музей хоч і розміщується на центральній площі міста Постав, але будівля колишнього заїзного будинку XVIII століття дуже мала. Наприклад, експозиція розташовувалася всього на 175 кв. м.

Спочатку планувалося, що нові площі будуть передані під зібрання, присвячені історичній спадщині славетного роду. Але виявилося, що є можливість розмістити тут і матеріали, присвячені Поставському регіону в цілому. На сьогоднішній день практично завершено реконструкцію, закуплені експонати і необхідне обладнання.

Напередодні в рамках проекту була проведена етнографічна експедиція по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю Тизенгауза, пошук документів, пов'язаних з цим родом. Її досягненням стануть і копії малюнків Костянтина Тизенгауза в експозиції музею, виконані ним у Поставах, але які зберігаються в картинній галереї Каунаса. Під час експедиції була проведена фотофіксація архітектури, декору та інтер'єру будівель, всього того, що було необхідно для створення дизайн-проекту музейної експозиції, адже, на жаль, нічого рідного тут не збереглося.

Колись у Поставському палаці був найбільший в Європі орнітологічний музей, тут також зберігалися оригінали Рембрандта, Дюрера, Гобена і багатьох інших всесвітньо відомих живописців. Зараз дещо з цього знаходиться в Рокішках, щось - у Києві, а щось - в Росії. Отже, керівництво музею планує наповнити його новими культурними цінностями.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.