Спецпроект

В Білорусі, у палаці Тизенгауза відкриється музей

У палаці Тизенгауза Поставського району Білорусі відкриється музей. Це результат спільного проекту Поставського району Вітебщини і Рокішського Литви. Він відбувся у рамках програми транскордонного співробітництва з розвитку туризму.

Про це пише tio.by.

Поставський палац Антонія Тизенгауза, за словами старожилів, у радянський час був доведений до такого жахливого стану, що його навіть хотіли знести. Допоміг компромісний варіант з перетворенням будівлі під корпус районної лікарні.

Раїса Кураченка, директор районного краєзнавчого музею, філією якого і стають підвальні приміщення палацу не приховує радості від майбутньої події, адже зараз музей хоч і розміщується на центральній площі міста Постав, але будівля колишнього заїзного будинку XVIII століття дуже мала. Наприклад, експозиція розташовувалася всього на 175 кв. м.

Спочатку планувалося, що нові площі будуть передані під зібрання, присвячені історичній спадщині славетного роду. Але виявилося, що є можливість розмістити тут і матеріали, присвячені Поставському регіону в цілому. На сьогоднішній день практично завершено реконструкцію, закуплені експонати і необхідне обладнання.

Напередодні в рамках проекту була проведена етнографічна експедиція по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю Тизенгауза, пошук документів, пов'язаних з цим родом. Її досягненням стануть і копії малюнків Костянтина Тизенгауза в експозиції музею, виконані ним у Поставах, але які зберігаються в картинній галереї Каунаса. Під час експедиції була проведена фотофіксація архітектури, декору та інтер'єру будівель, всього того, що було необхідно для створення дизайн-проекту музейної експозиції, адже, на жаль, нічого рідного тут не збереглося.

Колись у Поставському палаці був найбільший в Європі орнітологічний музей, тут також зберігалися оригінали Рембрандта, Дюрера, Гобена і багатьох інших всесвітньо відомих живописців. Зараз дещо з цього знаходиться в Рокішках, щось - у Києві, а щось - в Росії. Отже, керівництво музею планує наповнити його новими культурними цінностями.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.