Спецпроект

АНОНС: В художньому музеї - живопис Василя Кричевського

4 жовтня в 18.00 в Національному художньому музеї України розпочнеться виставковий проект "Василь Кричевський. Між авангардом і традицією", в рамках якого буде представлено найбільшу на сьогодні експозицію живопису Василя Кричевського, у тому числі і роботи, які до цих пір вважалися втраченими.

Про це повідомляє dovzhenkocentre.org.

Василь Кричевський був одним з перших в Україні професійних художників-оформлювачів кіно. У рамках проекту Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективу уцілілих кінофільмів, оформлених Кричевським-кінохудожником. Серед них - перший український байопік "Тарас Шевченко" і перший український кольоровий фільм "Сорочинський ярмарок".
Покази відбуватимуться щоп'ятниці о 18:30, в залі № 9
Перший показ відбудеться 11 жовтня.
 
Звенигора (1927)
Тарас Шевченко (1926)
Василина (1927)
Джальма (1928)
Вітер з порогів (1929)
Прометей (1936)
Сорочинський ярмарок (1938 )
 
У фільмографію Василя Кричевського часто помилково включають фільми, оформлені його сином Василем Кричевським-молодшим, включаючи фільм "Земля" (1930). Однак з 1929 року Василь Кричевський-молодший працював окремо від батька на Одеській та Київській кіностудіях, де самостійно оформив 16 кінофільмів.
 
Останній раз за життя Кричевського його роботи виставлялися в Україні наприкінці 1943 року саме в Художньому музеї на виставці українських художників, в якій брали участь всі художники-представники роду Кричевських, які тоді перебували в Україні: брат Кричевського Федір, відомий художник- модерніст, син Василь і його дочка Катерина, для якої ця виставка стала першою.
 
Професор Василь Кричевський, перший ректор Української Академії мистецтв, автор малого герба України, засновник національного сучасного архітектурного стилю, видатний живописець-модерніст, графік, етнограф, художник кіно був чи не найбільш спеціалістом з української народного побуту початку 20 в. 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.