Спецпроект

АНОНС: В художньому музеї - живопис Василя Кричевського

4 жовтня в 18.00 в Національному художньому музеї України розпочнеться виставковий проект "Василь Кричевський. Між авангардом і традицією", в рамках якого буде представлено найбільшу на сьогодні експозицію живопису Василя Кричевського, у тому числі і роботи, які до цих пір вважалися втраченими.

Про це повідомляє dovzhenkocentre.org.

Василь Кричевський був одним з перших в Україні професійних художників-оформлювачів кіно. У рамках проекту Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективу уцілілих кінофільмів, оформлених Кричевським-кінохудожником. Серед них - перший український байопік "Тарас Шевченко" і перший український кольоровий фільм "Сорочинський ярмарок".
Покази відбуватимуться щоп'ятниці о 18:30, в залі № 9
Перший показ відбудеться 11 жовтня.
 
Звенигора (1927)
Тарас Шевченко (1926)
Василина (1927)
Джальма (1928)
Вітер з порогів (1929)
Прометей (1936)
Сорочинський ярмарок (1938 )
 
У фільмографію Василя Кричевського часто помилково включають фільми, оформлені його сином Василем Кричевським-молодшим, включаючи фільм "Земля" (1930). Однак з 1929 року Василь Кричевський-молодший працював окремо від батька на Одеській та Київській кіностудіях, де самостійно оформив 16 кінофільмів.
 
Останній раз за життя Кричевського його роботи виставлялися в Україні наприкінці 1943 року саме в Художньому музеї на виставці українських художників, в якій брали участь всі художники-представники роду Кричевських, які тоді перебували в Україні: брат Кричевського Федір, відомий художник- модерніст, син Василь і його дочка Катерина, для якої ця виставка стала першою.
 
Професор Василь Кричевський, перший ректор Української Академії мистецтв, автор малого герба України, засновник національного сучасного архітектурного стилю, видатний живописець-модерніст, графік, етнограф, художник кіно був чи не найбільш спеціалістом з української народного побуту початку 20 в. 

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.