Спецпроект

Російський музей фотографії організував кінопокази

У Російському музеї фотографії проходить експозиція робіт відомого кінооператора, фотографа, лауреата російських і міжнародних нагород В'ячеслава Сачкова. У рамках виставки організовані кінопокази популярних документальних робіт автора.

Про це пише nn.mk.ru.

Представлена ​​в музеї портретна галерея видатних діячів культури, науки, мистецтва Росії та світу, дає можливість побачити їх з іншого боку. У більш ніж п'ятдесяти фотопортретах чорно-білим графічним малюнком автор наполягає на більш уважному вивченні героїв. Виразні фотографії акцентують увагу на виразі обличчя і настрої героїв.

Фотограф в день відкриття виставки "Зустрічі, послані долею" відвідав Нижній Новгород і розповів про труднощі своєї професії. Сачков розповів, як, прагнучи роздобути гарний кадр, одного разу мало не випав з літака, а іншого разу не потрапив в дорожню аварію на вантажівці. В'ячеслав каже, що його роботи - свого роду данина поваги людям, якими він захоплюється. Найскладнішим і вдалим своїм кадром він вважає диригентський жест Валерія Гергієва .

Сачков, крім фотографії, проявив себе в професії оператора.

"Якщо у автора виставки є відеоматеріал, ми транслюємо його у вигляді презентації. Зараз прийняли рішення організувати цілий цикл кінопоказів", - прокоментувала захід науковий співробітник музею Ольга Карасьова. - "Побачити фотографії, обговорити фільми приходять люди різного віку: від школярів до пенсіонерів. Та й сам цикл документалістики Сачкова розрахований на широку аудиторію. Наприклад, телесеріал "Народжені в СРСР", де В'ячеслав виступав оператором, розповідає про людей, народжених в державі, якої вже немає, і кожні сім років, простежується їх життя на тлі соціальних і політичних змін."

Відвідати виставку заслуженого майстра нижегородці встигнуть до 6 -го жовтня. Кінопокази пройдуть 3, 5, 6 жовтня.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.