ІСТОРИКИ ПОПРОСЯТЬ ФІФА НЕ СУДИТИ БАНДЕРУ І ОУН

Історики Львівського національного університету імені Франка готують звернення до футбольних організацій із проханням не порівнювати Організацію українських націоналістів і дивізію СС "Галичина" із неонацистськими організаціями.

Про це повідомляє ZIK.

Доцент історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Руслан Сіромський розповів виданню, що включення червоно-чорного прапору ОУН, портретів Степана Бандери і Романа Шухевича та гербу дивізії СС "Галичина" у перелік образливих та расистських символів організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) є безпрецедентним, оскільки вони не були засуджені на Нюрнберзькому процесі 1945-46 років.

"Питання про ОУН, Бандеру та Шухевича [в Нюрнберзі - ІП] взагалі не виносилося", – зазначив історик.

Рішення Нюрнберзького процесу про СС [як і інші організації, СС не засуджувалися "загалом", можна було судити окремих її членів або групи осіб за конкретні злочини - ІП] стало опорою для наступних судових процесів над українськими дивізійниками.

Зокрема, суди відбувались у Великій Британії та Канаді, де були звинувачення у військових злочинах. Найгучніший судовий процес відбувався у Канаді в 1985-87 рр. – так звана "комісія Дешена".

"Весь цивілізований науковий світ посилається на рапорт цієї королівської комісії. Судовий процес над дивізійниками СС "Галичина" очолив суддя Верховного суду Канади Люк Дешен. Питання про дивізію розглядалось не тільки з історичної, а й з правової точки зору. На основі німецьких, ізраїльських та канадських архівних матеріалів жодних злочинів українських дивізійників не було доведено", – наголосив історик.

За словами Сіромського, навколо питань про ОУН, УПА та Дивізії "Галичина" є дуже багато спекуляцій від політиків. Тому історики ЛНУ ім.Франка готують звернення з цього приводу, яке буде направлено у ФІФА, ФФУ та в український Уряд.

"Це буде в контексті тих санкцій, які були застосовані до українських вболівальників, - зазначив історик. - Ми повинні сказати своє слово – це буде громадянська позиція істориків".

Як відомо, як 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино. Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася неправдива інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - ця організація моніторить матчі національних збірних у турнірах УЄФА і ФІФА на предмет расистської символіки на матчах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської) і портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Дивіться також:

До питання про ідеологію ОУН. Вона не була фашистською

Кто такие бандеровцы и за что они борются

"ОУН звинувачували навіть у співпраці на євреїв"

В лісах під Бродами. Місцями боїв СС "Галичина". ФОТО

"В Червоній армії тато носив гвинтівку так, як навчили в СС "Галичина"

Всі матеріали за темою ОУН

Всі матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.