Спецпроект

АНОНС: телевізійна ІП про роль "комуністичних" тез у Волинській трагедії

1 жовтня програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" представить нетипову історіографічну позицією - мовляв, причиною кривавого протистояння українців і поляків на Поліссі у першій половині XX століття стали переважно соціальні, а не ідеологічно-політичні причини.

Гостем програми "Історична правда" буде професор історії Богдан Гудь. У Польщі нещодавно вийшла його книга "Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині і в Східній Галичині у ХІХ і першій половині ХХ століття. Нарис історії етносуспільних конфліктів".

Це рідкісний випадок, коли широке коло читачів у РП зможе ознайомитися з аргументованою позицією українського науковця стосовно причин і наслідків макабричних подій на Волині у 1940-х роках.

У дискусії ведучого програми Вахтанга Кіпіані із запрошеним експертом, з-поміж іншого, йтиметься про те, наскільки аргументованим є судження, що Волинська трагедія 1943-1944 рр. - це все-таки селянська війна за землю сусіда, а не погроми "геноцидального характеру".

Так, зокрема, пан Гудь розповість, чому саме вважає, що на Волині спершу комуністичні агітатори використовували націоналістичні гасла (до 1939 р.), а в роки Другої світової - вже українські націоналісти не цуралися ідеологічних методів, притаманних радше прихильникам "вчення Леніна".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK

У другій частині програми - розповідь про благородну діяльність товариства пошуку жертв війни "Пам'ять", активісти якого добровільно у свій вільний час (і власним коштом) розшукують місця, в яких під час боїв різних воєн загинули солдати. Пошуковці відкопують останки вояків різних армій і перепоховують їх за християнським звичаєм.

Також ітиметься про інший важливий напрям роботи товариства "Пам'ять" - реконструкцію (відтворення) аматорами історії битв, які точилися на території Галичини під час Першої і Другої світових воєн і навіть після 1945 року.

Дивіться також:  "Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.