На Львівщині планують відзначати 100 років Першій світовій війні

У Львівській облдержадміністрації відбулося засідання організаційного комітету з відзначення у 2014 році 100-ї річниці початку Першої світової війни.

Про це повідомляє офіційний сайт Львівської ОДА.

"Галичина – це саме той регіон, який має задати тон для відзначення 100-річчя початку Першої світової війни", – зазначила заступник голови ОДА Ірина Романів. – Саме тут, на Львівщині, відбувались події цієї війни. А тому Галичина має стати центром усіх заходів на загальнодержавному рівні".

Заплановано провести в загальноосвітніх навчальних закладах та публічних бібліотеках області заходи на тему: "Трагічний слід Першої світової війни в серцях українців".

У закладах культури пропонується провести тематичні виставки творів мистецтва та лекції, присвячені 100-ій річниці Першої світової війни.

Також учасники обговорення пропонували створити загальний каталог військових поховань та цвинтарів Першої світової війни, їхній благоустрій, встановлення вказівників та збереження, організувати сходження молоді на гору Ключ та на гору Маківка до меморіалу Українських Січових стрільців, загиблих у боях Першої світової війни.

Плануються військово-історичні реконструкції битв Першої світової війни.

Окрім того, дано доручення забезпечити соціальну рекламу Року вшанування пам’яті жертв Першої світової війни, а також висвітлення заходів у ЗМІ, показ тематичних теле- та радіопередач, кінохроніки, створення циклу фільмів про участь України в Першій світовій війні.

Як відомо, у вересні 2013 року в Росії завершився конкурс на створення пам'ятника воїнам, полеглим на фронтах Першої світової.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як села перетворюються на місячний ландшафт. Аерофотозйомка Першої світової

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.