Спецпроект

Єврейський музей Москви представляє спільний з Google мультимедіа-проект

Єврейський музей та Центр толерантності і компанія Google запрошують відвідати офіційне відкриття інноваційного цифрового проекту Єврейського музею і центру толерантності на платформі Академії Культури Google. Це перший проект Академії культури Google в Росії з серії "Карби Історії" - віртуальні експозиції з історії єврейського театру та колекції артефактів юдаїки.

Про це пише jewish.ru.

Академія Культури Google є міжнародною цифровою платформою, спрямованою на популяризацію культурно-історичної спадщини країн. Вона об'єднує сьогодні понад 250 музеїв і історичних архівів по всьому світу.

Єврейський музей і центр толерантності планує запуск нового напрямку на платформі Академії Культури Google в Росії - серію віртуальних виставок, спрямованих на надання доступу широкій міжнародній аудиторії до унікальних матеріалів з ​​єврейської історії та культури.

Перші дві виставки, які будуть представлені в рамках урочистої церемонії відкриття проекту, присвячені історії юдаїки та єврейського театру.

Єврейський музей та Центр толерантності в Москві відкрився 11 листопада 2012 року на території Бахметьєвського автобусного парку. Територія площею 8,5 тис. кв. м вмістила 12 павільйонів, де можна подивитися фільми, щось дізнатися і на місці обговорити, провести зустрічі з носіями національної єврейської традиції.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.