Спецпроект

АНОНС: лекція архітектора з Берліну про те, як будувати музеї

В рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей" у Києві відбудеться лекція архітектора, співавтора архітектурного проекту знаменитого берлінського Нового музею Александера Шварца (Німеччина).

Александер Шварц розповість про історію музейної будівлі, про старі та нові підходи до архітектури музею, про те, як колекція музею визначає його архітектуру, адже "значно легше будувати для музею з колекцією, аніж для музею без колекції".

Буде розказано про низку музейних проектів, створених архітектурною компанією "Девід Чипперфілд" для  Берліна – постійно мінливого міста, а також про музейні проекти для інших країн чи інших часів – від малесеньких сучасних музеїв у пустелі Судану до реставрації знаменитої модерністської будівлі Нової галереї Міса ван дер Рое в Берліні.

Організатори заходу: Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" й Національний художній музей у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

Час і місце: 25 вересня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї (Київ, вул. Грушевського, 6).

У програмі: лекція, дискусія, спілкування за кавою.

Александер Шварц – берлінський архітектор, креативний директор і партнер архітектурного бюро David Chipperfield Architects Berlin. Керівник відомих музейних архітектурних проектів, зокрема, Нового музею та галереї Джеймса Саймона на Музейному острові в Берліні, музею сучасної літератури в Марбаху та музею Фолькванг в Есені. Викладає в університеті Баухауз у Веймарі.

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Рух як складова музейного простору". Лекція Дітера Богена

"Як виставляють скульптури у Луврі". Лекція Ґілема Шерфа

"Музеї у глобалізованому суспільстві". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Всі матеріали за темою "Скульптура"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.