Спецпроект

У Томську можуть побудувати музей науки і техніки на воді

Експерти пропонують розмістити інтерактивний музей науки і техніки, який планується до 2016 року побудувати в Томську, на Університетському озері в центрі міста, що дозволить збільшити загальну площу приміщень до 6-8 тисяч кв.м.

Про це пише rkm.kiev.ua.

На створення музею на воді з федерального бюджету виділено 200 млн рублів. Він буде влаштований так, що відвідувачі зможуть знайомитися з ним як через традиційні експонати, так і через участь у справжніх експериментах. Не виключено, що до його складу увійде існуючий в Томську музей цікавої науки "Склад розуму".

Концепція музею передбачає криті виставкові зали, де будуть проводити експерименти, виставки просто неба, лабораторії, зона творчості, лекторій, науковий театр та кафе, яке включає в себе книжковий магазин і читальний зал.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.