Спецпроект

Білоруський пенсіонер створив Музей гармоні

У колекції білоруського пенсіонера Михайла Слизького - сотня музичних інструментів. Є й баяни, і акордеони, і губні гармошки. Нещодавно унікальне зібрання переїхало до Державного університету культури і мистецтв.

Про це пише tio.by.

Деяким експонатам - більше 100 років, всі вони у відмінному стані.

Тепер відвідувачам музею Михайло Іванович допомагає освоювати музичні інструменти.

Серед 11 гармошок, баянів і акордеонів немає двох однакових. Багато примірників родом з Німеччини, Італії, Чехії.

"У Білорусі я давав оголошення в газеті, якщо ціна була прийнятною, а у мене такого інструменту немає, то купував", - говорить творець Музею гармоні Михайло Слизький.

Колись це "сімейство гармошок" було прописано у двокімнатній квартирі. Нещодавно Михайло Слизький перевіз свою колекцію в Білоруський державний університет культури і мистецтв. Тепер саме там знаходиться перший в Білорусі Музей гармоні.

У музеї Михайло Іванович не тільки екскурсовод. При необхідності він допоможе освоїти інструмент, сам зіграє і заспіває. Михайло Іванович не дає своїм експонатам припадати пилом на полицях - час від часу грає на кожному інструменті. Музикант упевнений: це продовжує гармоні життя.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.