Спецпроект

Кабмін намагався віддати музейникам фальшиві картини - директор НХМУ

Два шедеври художника Миколи Глущенка (картини "Село біля річки" і "Дніпровські далі"), які були замінені на копії під час експозиції у Кабміні, так і не повернуті Національному художньому музею.

Про це в інтерв'ю Дзеркалу тижня повідомила директор музею Марія Задорожна.

"Знаємо, що слідство просувається. В принципі, якихось нових деталей у справі поки що немає, ведуться слідчі дії. На початку цієї детективної історії ішлося про чотири твори, але два з них вже зайняли своє законне місце в музеї. Замість двох інших нам намагалися повернути неавтентичні роботи. Наскільки мені відомо, ці полотна були вилучені міліцією з Кабінету міністрів України і долучені до матеріалів справи", - сказала вона.

За її словами, після скандалу зі зникненням картин жодного прохання про передачу творів на тимчасове зберігання до вищих інстанцій не було - ні офіційного, ні приватного.

  "Дніпровські далі"

"Важко сказати, чому... Іноді бажання змінити експозицію у високих кабінетах виникає при зміні влади. Але, ймовірно, останні події, пов'язані з музеєм, обмежили бажання можновладців брати на себе таку відповідальність - "позичати" оригінали з Національного художнього музею України", - зазначила директор.

Як відомо, раніше музейники заявили, що з Кабміну зникли цінні картини, які виставлялися в стінах уряду, замість двох з них з'явилися фальшивки.

Йдеться про роботи імпресіоніста Глущенка. Страхова оцінка картини "Дніпровські далі" (1937-го року) - 560 тисяч 700 гривень, а картини "Село біля річки" (1951 року) - 600 тисяч 750 гривень.

 "Село біля річки"

Як відомо, у серпні 2001 року чотири картини Глущенка були передані з НХМУ до Кабінету міністрів "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

На початку листопада 2011 року комісія НХМУ провела в будівлі уряду звірку наявності й стану картин.

Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві вищезгадані картини належать Глущенку.

У квітні 2012 року результати хімічної експертизи підтвердили, що картини Глущенка, які висять в Кабміні, є підробками, "створеними у XXI сторіччі". Тодішній міністр культури Микола Кулиняк анонсував міліцейське слідство.

Попередній директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

УП.Життя

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.