Спецпроект

У Києві відкривається музей нагород Кличко і "Динамо"

12 вересня, до Дня фізичної культури і спорту, в Києві відкривається експозиція нагород спортсменів-киян за найзнаменніші спортивні досягнення.

Про це пише focus.ua.

Серед експонатів є стенд кубків "Динамо", нагород Федерації спорту України та пам'ятних подарунків спортсменам. На одному із стелажів - дві медалі Віталія Кличка. Перша ще українська, за перемоги в кікбоксерському турнірі, друга вже німецька, за досягнення в боксі.

З раритетів можна подивитися дипломи Ірини Дерюгіної та Стели Захарової кінця 70-х років. Дворазовий чемпіон світу з фехтування Юрій Чиж навіть подарував музею дві свої переможні шпаги.

Відвідання Музею для киян безкоштовне, записуватися потрібно завчасно. Уточнити деталі та розклад охочі можуть у Музеї історії Києва по вулиці Хмельницького, 7.

Музей подарунків мерії працює з 2007 року. Раніше більшість експонатів становили подарунки Леоніду Черновецькому від офіційних делегацій. Зокрема там була виставлена ​​кілограмова срібна монета і навіть статуетка екс-мера. Подейкують, що покинувши посаду, Леонід Черновецький забрав з собою найдорожчі подарунки.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.