Спецпроект

Музей танків під Прохорівкою може обійтися в 3 мільярди

Білгородська влада пропонує побудувати музей бронетанкової техніки в Прохорівці на площі 3 гектари приблизно за 3 мільярди рублів.

Про це пише ria.ru.

Попередній проект музею розробили фахівці управління архітектури області. Як повідомив заступник головного архітектора регіону В'ячеслав Турченко, новий музей розташується поруч з музеєм "Третє ратне поле Росії". Площа будівлі складе близько 10 тисяч квадратних метрів, а сам музейний комплекс займе не менше 3 гектарів. Будівлю пропонують зробити двоповерховою з ангарами, де буде виставлена ​​важка техніка: танки, літаки, артилерія. Опис техніки , що брала участь у Великій Вітчизняній війні, і дані про її розроблювачів помістять на стелах перед входом до музею .

"За оцінкою фахівців уряду Росії, на техніку доведеться витратити 250 мільйонів рублів. На заповнення цих площ експонатами знадобиться ще не менше 800 мільйонів рублів та інші витрати. Разом без урахування вартості будівлі знадобиться не менше 2 мільярдів рублів", - зазначив член Ради Федерації Микола Рижков, який очолює опікунську раду "Прохорівського поля".

Будівництво будівлі обійдеться в мільярд рублів, а загальний кошторис становитиме близько 3 мільярдів рублів.

Губернатор Євген Савченко доручив погодити будівництво цього музею з проектом зведення об'їзної дороги навколо Прохорівки, яку планується побудувати в найближчі роки. Крім того, запропоновано зробити музей інтерактивним: організувати там своєрідний "танкодром" для дітей або зробити спеціальні відкриті для відвідувачів моделі техніки.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.