У ЧИЛІ - 40 РОКІВ З ДНЯ ПЕРЕВОРОТУ ПІНОЧЕТА. Фото

У столиці Чилі Сантьяго відбулася вулична акція з нагоди 40-річчя державного перевороту, організованого у 1973 році генералом Аугусто Піночетом. Активісти вшанували людей, які зникли безвісти за час правління військової хунти.

У акції взяли участь сотні людей, повідомляє La Segunda.

Учасники акції лежали на тротуарах, символізуючи загиблих і зниклих безвісти.

Таким чином вони вшанували чилійців і громадян інших країн Латинської Америки, які були репресовані під час правління Піночета.

Акцію ініціювали чилійські митці

Державний переворот у Чилі (вересень 1973 року) був організований чилійськими військовими, незадоволеними соціалістичним курсом обраного у 1971-му президента Сальвадора Альєнде. Перевороту сприяло Центральне розвідувальне управління США.

Спершу заколотники захопили владу на військових кораблях, які вийшли в море для навчань. Вранці 11 вересня 1973 року вони розпочали атаку на Сантьяго і взяли під контроль телецентр, передавши заяву про створення військової хунти на чолі з командувачем сухопутними силами Чилі Августо Піночетом.

 Фото: lasegunda.com

Радіостанції, які підтримували президента Альєнде і уряд національної єдності, були розбомблені, їхні працівники - убиті.

Кількадесят прихильників президента на чолі з Альєнде забарикадувалися у президентській резиденції - палаці "Ла Монеда". Хунта штурмувала палац за допомогою танків та авіації. Захисники відкинули пропозицію капітулювати.

Обстріл палацу "Монада" заколотниками. Фото: es.wikipedia.org

О 14:20 будівлю президентського палацу було захоплено.

Президент Сальвадор Альєнде застрелився з АК-47.

Окуляри Сальвадора Альєнде, знайдені у президентському палаці у вересні 1973 року

Піночетівська хунта заборонила діяльність лівих партій і організувала переслідування незгодних, із убивствами і концтаборами. Парламент розігнали.

За результатами розслідування спеціальної комісії у 2011 році, внаслідок військового перевороту було убито і зникло безвісти 3065 чоловік. Встановлено 4018 достовірних випадків тортур і незаконних (без рішення суду) арештів.

"Об'єднаний народ ніколи не буде переможеним" - пісня президентської кампанії Альєнде, написана чилійцем Серхіо Ортегою. Після заколоту стала гімном опору диктатурі

Всі безсудні вбивства, скоєні в ході перевороту, потрапили під оголошену Піночетом у 1978 році амністію. Чилійські суди досі не розглядають позови від родичів жертв.

З 1974 до 1990 рр. Піночет був президентом Чилі. У 1998 році колишнього диктатора було заарештовано за звинуваченням у вбивстві дисидентів. У 2006-му він помер.

Слоган "Об'єднаний народ..." став у 2004 році девізом Помаранчевої революції

Чилійське суспільство досі залишається розколотим у своєму ставленні до перевороту Піночета - одні вважають його рятівником вітчизни і творцем чилійського економічного дива, інші називають жорстоким убивцею.

У 2012 році Нацрада з питань освіти Чилі внесла зміни у чилійські шкільні підручники. Правління Піночета відтепер визначається не як "диктаторський режим", а як "військовий режим"

Дивіться також:

Розділена країна. Текст УП з нагоди смерті Піночета

Російський генерал Краснов - кат Піночета

Інші матеріали на тему "Латинська Америка"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.