У ЧИЛІ - 40 РОКІВ З ДНЯ ПЕРЕВОРОТУ ПІНОЧЕТА. Фото

У столиці Чилі Сантьяго відбулася вулична акція з нагоди 40-річчя державного перевороту, організованого у 1973 році генералом Аугусто Піночетом. Активісти вшанували людей, які зникли безвісти за час правління військової хунти.

У акції взяли участь сотні людей, повідомляє La Segunda.

Учасники акції лежали на тротуарах, символізуючи загиблих і зниклих безвісти.

Таким чином вони вшанували чилійців і громадян інших країн Латинської Америки, які були репресовані під час правління Піночета.

Акцію ініціювали чилійські митці

Державний переворот у Чилі (вересень 1973 року) був організований чилійськими військовими, незадоволеними соціалістичним курсом обраного у 1971-му президента Сальвадора Альєнде. Перевороту сприяло Центральне розвідувальне управління США.

Спершу заколотники захопили владу на військових кораблях, які вийшли в море для навчань. Вранці 11 вересня 1973 року вони розпочали атаку на Сантьяго і взяли під контроль телецентр, передавши заяву про створення військової хунти на чолі з командувачем сухопутними силами Чилі Августо Піночетом.

 Фото: lasegunda.com

Радіостанції, які підтримували президента Альєнде і уряд національної єдності, були розбомблені, їхні працівники - убиті.

Кількадесят прихильників президента на чолі з Альєнде забарикадувалися у президентській резиденції - палаці "Ла Монеда". Хунта штурмувала палац за допомогою танків та авіації. Захисники відкинули пропозицію капітулювати.

Обстріл палацу "Монада" заколотниками. Фото: es.wikipedia.org

О 14:20 будівлю президентського палацу було захоплено.

Президент Сальвадор Альєнде застрелився з АК-47.

Окуляри Сальвадора Альєнде, знайдені у президентському палаці у вересні 1973 року

Піночетівська хунта заборонила діяльність лівих партій і організувала переслідування незгодних, із убивствами і концтаборами. Парламент розігнали.

За результатами розслідування спеціальної комісії у 2011 році, внаслідок військового перевороту було убито і зникло безвісти 3065 чоловік. Встановлено 4018 достовірних випадків тортур і незаконних (без рішення суду) арештів.

"Об'єднаний народ ніколи не буде переможеним" - пісня президентської кампанії Альєнде, написана чилійцем Серхіо Ортегою. Після заколоту стала гімном опору диктатурі

Всі безсудні вбивства, скоєні в ході перевороту, потрапили під оголошену Піночетом у 1978 році амністію. Чилійські суди досі не розглядають позови від родичів жертв.

З 1974 до 1990 рр. Піночет був президентом Чилі. У 1998 році колишнього диктатора було заарештовано за звинуваченням у вбивстві дисидентів. У 2006-му він помер.

Слоган "Об'єднаний народ..." став у 2004 році девізом Помаранчевої революції

Чилійське суспільство досі залишається розколотим у своєму ставленні до перевороту Піночета - одні вважають його рятівником вітчизни і творцем чилійського економічного дива, інші називають жорстоким убивцею.

У 2012 році Нацрада з питань освіти Чилі внесла зміни у чилійські шкільні підручники. Правління Піночета відтепер визначається не як "диктаторський режим", а як "військовий режим"

Дивіться також:

Розділена країна. Текст УП з нагоди смерті Піночета

Російський генерал Краснов - кат Піночета

Інші матеріали на тему "Латинська Америка"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.