У Києві покажуть відреставровану "Землю" Довженка

11 вересня у київському кінотеатрі "Кінопанорама" відбудеться показ реставрованої версії фільму "Земля" Олександра Довженка, приурочений до 119-го ювілею з дня народження режисера.

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Фільм демонструватиметься з музичним супроводом від гурту "ДахаБраха" (в записі), створеним на замовлення Національного центру Олександра Довженка.

Прем'єра відреставрованої версії "Землі" з новим саундтреком відбулася на Одеському МКФ 21 липня 2012 року. Відтоді проект розпочав ходу міжнародними кінофестивалями: в жовтні 2012 його було показано в рамках відкриття Міжнародного фестивалю ГОГОЛЬfest, в лютому 2013 - в рамках українського прийому під час Берлінського МКФ, в квітні - на кінофесті в Копенгагені, в червні – у Трансильванії.

У світі Довженкову "Землю" поряд з "Панцерником Потьомкіним" Сергія Ейзенштейна та "Людиною з кіноапаратом" Дзиґи Вертова здебільшого включають до трійки найвидатніших фільмів радянського німого кінематографа.

На міжнародному референдумі кінокритиків у Брюсселі в 1958 році "Землю" було названо серед 12 найвизначніших стрічок світового кіно.

Показ відбудеться 11 вересня о 19.00. Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.