Спецпроект

Музей "Горгіппія" отримав у подарунок унікальний скарб монет

Анапський музей "Горгіппія" отримав в подарунок унікальну колекцію стародавніх пантікапейських мідяків у кількості 22 тисяч штук. Приблизний вік монет - 2-4 століття до нашої ери.

Про це пише kuban.rbc.ru.

За словами директора музею Ольги Козакової, це не просто зібрана колекція. "Монети, розподілені в два глечика, були виявлені в районі Усатової балки. Нам були передані уламки цих глечиків, і попередній аналіз показав, що в судинах дійсно тривалий час зберігалися мідні монети. Виявлені сліди патини, численні вм'ятини і інші ознаки зберігання мідяків. Виходить, ми маємо справу з найбільшим скарбом монет, виявленим на Кубані", - сказала вона.

Дарувальник побажав залишитися невідомим. Хоча в музеї з ним знайомі - він колишній працівник музею. "Я точно знаю, що не він викопав ці монети, а лише перекупив їх на аукціоні. Не виключено, що у "чорних" археологів. Правда, вартість покупки він нам не назвав" - зазначила Козакова.

Унікальний подарунок відразу подвоїв фонди музею.

Відвідувачі Горгіпії зможуть побачити нові експонати за 3-4 місяці. "Монети знаходяться не в дуже хорошому стані: їх треба мити, чистити і реставрувати", - пояснила О. Козакова.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.