Спецпроект

Лувр збирає гроші на реставрацію знаменитої статуї. ФОТО

Найбільш відвідуваний музей світу, паризький Лувр, оголосив про проект зі збору грошей на реставрацію знаменитої статуї "Ніка Самофракійська" та прилеглих до неї сходів Дару.

Про це пише lb.ua.

Загальний бюджет реставраційних робіт складає 4 млн євро. Три мільйони пожертвували приватні компанії та відділення Банку Америки - Меррілл Лінч. Решту суми у розмірі 1 млн євро музей планує зібрати за рахунок краудфандінга.

Це не вперше, коли Лувр звертається до публіки за фінансовою допомогою. У 2010 році музей зібрав 1 260 000 євро на купівлю "Трьох грацій " Лукаса Кранаха, німецького живописця 16- го століття. Тоді мільйон євро вдалося зібрати за місяць.

Аналогічні кампанії по збору грошей Лувр проводив в 2011 і 2012 роках - на реставрацію архітектурних споруд з Каїра, а також на купівлю двох статуеток зі слонової кістки 13-го століття, які вважаються національним надбанням Франції.

Ніка Самофракійська

"Ніка Самофракійська" - давньогрецька мармурова статуя богині перемоги Ніки, створена приблизно в 190 році на честь перемоги жителів острова Родос над військом сирійського царя. У квітня 1863 вона була знайдена французьким археологом -аматором Шарлем Шампуазо на острові Самотракі.

Робота з реставрації статуї розпочнеться вже цього тижня. Таким чином і сама статуя, і сходи, що ведуть до неї в галереї Денон в Луврі, будуть закриті до червня 2014 року.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.