Збирають кошти на пам'ятник Армії УНР у Дніпропетровську

Благодійний фонд "Героїка" розпочав збір коштів на будівництво пам’ятника воїнам Армії Української Народної республіки у місті Дніпропетровськ.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Монумент спорудять на подвір’ї храму Ярослава Мудрого (УПЦ Київського Патріархату). Пам’ятний знак символізуватиме тризуб: дві гранітні скрижалі тримають княжий меч, на руків’ї якого викарбовано тризуб.

"Спершу ми мали намір вшанувати козаків та старшин Армії УНР, які народились у Катеринославській губернії, - йдеться у заяві "Героїки". - Однак невдовзі від ідеї відмовились – кількість вже встановлених імен обраховується сотнями. Жодна стела не вмістить стільки прізвищ та військових рангів".

За словами ініціаторів побудови пам'ятника, на гранітних плитах напишуть імена командирів частин, які обороняли та визволяли місто від окупантів.

 Ескіз

"Також ми вшануємо учасників уенерівського збройного підпілля, яке продовжувало боротьбу з більшовиками навіть після поразки регулярної армії, - йдеться в заяві. - Зовсім нещодавно київський дослідник Ярослав Тинченко ознайомив нас із документами, які розкривають досі незнані факти про борців за самостійну Україну на Січеславщині".

Для встановлення монументу слід зібрати близько 15 000 грн. Охочі допомогти можуть переказати кошти на картку ПриватБанку:

5211 5374 3232 3314 - Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, + 38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Зусиллями благодійного фонду на території Дніпропетровської області вже встановлено два пам’ятні знаки воїнам Армії УНР: пам’ятник на могилі козака у с. Дніпровокам’янка та меморіальну дошку на честь сотника Никифора Авраменка у Верхньодніпровську.

Історики стверджують, що у 1917-1920-х роках на Січеславщині відбувся цілий ряд кровопролитних боїв, які досі не відзначені пам’ятними знаками.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.