Збирають кошти на пам'ятник Армії УНР у Дніпропетровську

Благодійний фонд "Героїка" розпочав збір коштів на будівництво пам’ятника воїнам Армії Української Народної республіки у місті Дніпропетровськ.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Монумент спорудять на подвір’ї храму Ярослава Мудрого (УПЦ Київського Патріархату). Пам’ятний знак символізуватиме тризуб: дві гранітні скрижалі тримають княжий меч, на руків’ї якого викарбовано тризуб.

"Спершу ми мали намір вшанувати козаків та старшин Армії УНР, які народились у Катеринославській губернії, - йдеться у заяві "Героїки". - Однак невдовзі від ідеї відмовились – кількість вже встановлених імен обраховується сотнями. Жодна стела не вмістить стільки прізвищ та військових рангів".

За словами ініціаторів побудови пам'ятника, на гранітних плитах напишуть імена командирів частин, які обороняли та визволяли місто від окупантів.

 Ескіз

"Також ми вшануємо учасників уенерівського збройного підпілля, яке продовжувало боротьбу з більшовиками навіть після поразки регулярної армії, - йдеться в заяві. - Зовсім нещодавно київський дослідник Ярослав Тинченко ознайомив нас із документами, які розкривають досі незнані факти про борців за самостійну Україну на Січеславщині".

Для встановлення монументу слід зібрати близько 15 000 грн. Охочі допомогти можуть переказати кошти на картку ПриватБанку:

5211 5374 3232 3314 - Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, + 38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Зусиллями благодійного фонду на території Дніпропетровської області вже встановлено два пам’ятні знаки воїнам Армії УНР: пам’ятник на могилі козака у с. Дніпровокам’янка та меморіальну дошку на честь сотника Никифора Авраменка у Верхньодніпровську.

Історики стверджують, що у 1917-1920-х роках на Січеславщині відбувся цілий ряд кровопролитних боїв, які досі не відзначені пам’ятними знаками.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.