Спецпроект

В московському музеї імені Скрябіна відкриється сенсорна кімната

В московських музеях з'являться класи для інтерактивних занять. Вже в грудні в Музеї ім. Скрябіна відкриється перша віртуальна музична студія з сенсорними підлогою та меблями. В кімнаті встановлять сучасне обладнання, за допомогою якого діти зможуть отримати навички гри на музичних інструментах і навіть записати власну композицію. Допомагати їм у цьому стануть досвідчені педагоги-музиканти.

Про це пишуть izvestia.ru.

Приміщення, призначене для дитячих занять, буде оснащене новітнім обладнанням: інтерактивним столом, підлогою, 3D - проектором, акустичною системою, здатною розпізнавати звуки, і навіть датчиками руху, які допоможуть учасникам управляти проекціями. За допомогою сучасних пристроїв адміністрація планує залучити до музею нових відвідувачів, у тому числі молодше покоління. На інтерактивну техніку музей планує витратити близько 2 млн рублів.

Інтерактивний клас призначений як для дітей від 6 років, яких взяли в музей батьки, так і для школярів, які прийдуть з екскурсією від школи. У першому випадку батьки зможуть залишити дітей у цьому класі на той час, поки самі будуть слухати музику в інших залах. З маленькими відвідувачами займуться педагоги з музичною освітою. Замість справжніх інструментів буде використовуватися інтерактивне обладнання. Поверхня столу і полу будуть представляти собою щось на зразок гігантських екранів -планшетів, на які встановлять програми з музичними інструментами, на яких діти і будуть грати. На інтерактивній підлозі буде встановлена ​​програма, що дозволяє створювати мелодію за допомогою танцю. Твір, який вийде в результаті заняття, можна записати і забрати додому на пам'ять.

 Скільки коштуватиме відвідування класу , поки невідомо.

Сенсорні меблі вже використовують в музеях за кордоном: у Музеї мови в бразильському Сан-Паулу є інтерактивний стіл. На ньому можна збирати слова з букв алфавітів різних мов, обмінюватися ними з іншими відвідувачами, разом складати фрази. Так люди дізнаються про норми мови, програма пояснює, як правильно пишеться і використовується те чи інше слово, розповідає, звідки воно сталося .

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.