Спецпроект

У київському музеї природи з'являться 3d-камені і звуки водоспаду

За рік Національний природознавчий музей, який постраждав від пожежі 25 липня, стане одним з найбільш просунутих в Києві. Тут з'являться 3D-моделі каменів, бивень мамонта в натуральну величину, інтерактивні експозиції та аудіогіди чотирьма мовами.

Про це пише vesti.ua.

Наразі крило, де сталася пожежа, закрито - там йде прибирання. Пожежа виникла через коротке замикання в залі корисних копалин. Тут саме проходила виставка тварин "Нічний світ". Загинули тварини і птахи виставки, а деякі змії втекли. У музеї заспокоюють: втікачі давно знайшлися.

А от як виглядатиме виставковий зал музею після ремонту, вже практично придумали. За словами заступника директора музею Оксани Червоненко, зал розділять на дві частини - в одній розмістяться корисні копалини, в іншій будуть проходити тимчасові виставки. "Для зручності відвідувачів передбачені інтерактивні технології: наприклад, крім зразків корисних копалин, з'являться і 3D - моделі каменів, екрани для демонстрації фільмів, сенсорні панелі. Будуть закуплені сучасні вітрини і побудовано кілька міні-діорам. Для слабозорих людей створять спеціальну тактильну експозицію: шматочки хутра, луски, тканини, раковини, моделі комах, люди зможуть їх помацати" , - каже Червоненко.

Посеред залу встановлять великий бивень мамонта в натуральну величину. А щоб відвідувачам було зручніше, в музеї з'являться мобільні аудіогіди чотирьма мовами. Можливо, в залі включать звуки природи - спів птахів, шум водоспаду, звуки падаючих каменів. Також можна буде помацати деякі корисні копалини. Вони будуть розташовані на спеціальній підставці, і , якщо до неї доторкнутися, з'явиться повна розповідь про експонат. Зараз у Національній академії наук, до якої відноситься цей музей, шукають резервні кошти. У скільки обійдеться така ненудна експозиція, поки не говорять, але кожна вітрина коштує близько 15 тис. євро.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.