У польському концтаборі для українців ушанували пам'ять жертв

У містечку Явожно (Польща) відбулися чергові поминальні заходи пам'яті в'язнів місцевого концтабору часів Польської народної республіки.

Про це ZIKy повідомив голова товариства депортованих українців "Надсяння" Володимир Середа.

На цьогорічних поминальних заходах були присутні представники Об'єднання українців у Польщі, товариств депортованих, консул України у Кракові та міська влада Явожна на чолі з мером.

Концентраційний табір у місті Явожно в часи німецької окупації Польщі був філією нацистського концтабору "Аушвіц" (вони розташовані поблизу). Спочатку в період Другої світової війни табір використовувався в основному для ув’язнення поляків та євреїв.

Феномен цього концентраційного табору полягає в тому, що після звільнення Явожна від нацистських окупантів 19 січня 1945 р. він продовжив своє існування під назвою Центральний табір праці.

Бараки, колючі дроти під високою напругою – все залишилось. Першими ув’язненими при новій владі Польщі стали німецькі полонені, а також так звані "фольксдойчі".

Володимир Середа розповів, що українська історія концентраційного табору у Явожно розпочинається 23 квітня 1947 р. – за п’ять днів до початку акції "Вісла".

В цей день на засіданні Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії приймається рішення про ув’язнення у Явожні "підозрілих українців".

24-25 квітня працівники польської служби безпеки провели масові арешти "підозрілих українців".

"Списки складались попередньо. Ув’язнення українців відбувалось без жодних правових підстав – лише за підозрою у приналежності або співпраці з українським підпіллям. У першій декаді травня 1947 року до Явожна поступив перший контингент ув’язнених українців", – зазначив Володимир Середа.

В концтаборі працювали слідчі групи, які тортурами та знущаннями вибивали свідчення в ув’язнених українців. Якщо такі свідчення було добуто, то справу направляли до військового суду.

Практично абсолютна більшість ув’язнених у цьому концтаборі українців були селянами, а головною причиною їхнього арешту була громадянська активність та життєва позиція.

Концтабір для українців у Явожні існував до березня 1949 р. За цей проміжок часу в ньому було ув’язнено майже 4 тисячі українців. З них понад 800 жінок та дітей, 22 греко-католицьких та 5 православних священиків, наголосив Середа.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.