Спецпроект

Музей Орсе звинуватили у псуванні Палацу дожів

Колишній молодший міністр закордонних справ Італії Франко Роччетта подав скаргу в поліцію на французький музей Орсе. Колишній чиновник звинуватив французький музей в тому, що під час нещодавно закритої виставки Едуарда Мане було завдано збитків венеціанському Палацу дожів, в якому вона проходила.

Про це пише minprom.ua.

Франко Роччетта стверджує, що стіни палацу були зіпсовані в декількох місцях через те, що для проведення виставки Мане потрібно було встановити нову систему кондиціонування. За його словами, в стінах палаццо після демонтажу виставки залишилося більше тридцяти дір діаметром до семи сантиметрів. Крім того, Роччетта звинувачує музей Орсе в псуванні підлоги в історичній будівлі . Вм'ятини на підлозі в колишній офіційній приймальні палацу, стверджує він, були приховані під столом із книгарні.

Керівник комітету з охорони культурної спадщини Венеції Рената Коделл заявила, що організація виставки перевірялася спеціальною комісією і ніяких порушень виявлено не було.

Члени міської ради Венеції розповіли The Local, що вони подали офіційну заявку на ім'я мера міста для з'ясування деталей події. " Якщо звинувачення підтвердяться, це буде дуже серйозна справа" , - заявив представник міської ради Сімоне Вентуріні. "Не має значення, наскільки важлива виставка. Палац дожів - скарб, який ми повинні зберегти і передати майбутнім поколінням", - додав він.

Виставка Едуарда Мане у венеціанському Палаці дожів, організована музеєм Орсе, була відкрита з 24 квітня по 18 серпня. Ключовим експонатом виставки стала картина відомого імпресіоніста "Олімпія", яка не покидає Франції з 1890 року.

Палац дожів у Венеції є одним з найважливіших пам'ятників італійської готичної архітектури. Побудована в XIV столітті, ця будівля протягом кількох століть залишалося місцем засідань органів управління міста. Сьогодні в Палаці дожів розташовується один з 11 музеїв, що перебувають у відомстві Громадського фонду музеїв Венеції (Fondazione Musei Civici di Venezia) .

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.