АНОНС: річниця української колонізації Кубані

У серпні 2013 року виповнюється 221-та річниця з часу переселення запорозьких козаків на землі Кубані й початку засвоєння українцями нових земель на Сході Європи.

З цієї нагоди Кубанське земляцтво у Києві організовує урочистий захід.

У програмі – покладання квітів до пам‘ятника Тарасові Шевченку, розповіді істориків – уродженців Кубані про долю запорожців на нових землях, промови громадських діячів, кубанські козацькі пісні.  

"Українці мають пам‘ятати, що одна з гілок українського дерева й роду козацького знаходиться на Кубані – краї, який захистили й облаштували для життя наші славні попередники, які сьогодні потребують нашої уваги й посильної допомоги", йдеться в анонсі заходу.

Час і місце: 31 серпня 2013 року, 13:00. Київ, пам'ятник Тарасу Шевченку (навпроти Червоного корпусу КНУ).

Дивіться також інші матеріали за темою "Кубань"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.