АНОНС: річниця української колонізації Кубані

У серпні 2013 року виповнюється 221-та річниця з часу переселення запорозьких козаків на землі Кубані й початку засвоєння українцями нових земель на Сході Європи.

З цієї нагоди Кубанське земляцтво у Києві організовує урочистий захід.

У програмі – покладання квітів до пам‘ятника Тарасові Шевченку, розповіді істориків – уродженців Кубані про долю запорожців на нових землях, промови громадських діячів, кубанські козацькі пісні.  

"Українці мають пам‘ятати, що одна з гілок українського дерева й роду козацького знаходиться на Кубані – краї, який захистили й облаштували для життя наші славні попередники, які сьогодні потребують нашої уваги й посильної допомоги", йдеться в анонсі заходу.

Час і місце: 31 серпня 2013 року, 13:00. Київ, пам'ятник Тарасу Шевченку (навпроти Червоного корпусу КНУ).

Дивіться також інші матеріали за темою "Кубань"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.