У Луцьку знайшли срібний єврейський скарб. ФОТО

У підвалі будинку в історичній частині Луцька археологи знайшли срібний скарб - столові прибори, сільнички та бокали.

Про це повідомляє ICTV.

"Скарб відноситься до кінця XIX - початку XX століття. Це срібні речі з високими пробами срібла, з різьбою і вкриті позолотою", - розповідає завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета.

Схованка лежала в землі, обмотана ганчіркою та газетами. Цінності, на думку археологів, намагалися вберегти під час німецької окупації у часи Другої Світової війни. Імовірно, належали речі багатій єврейській родині. На місці, де нині тривають розкопки, у 1940-х роках було єврейське гетто.

Вціліла частина скарбу. Фото: Волинь-Post

"Будуть зніматися ці залишки газет, залишки органіки. Можливо, вдасться визначити точну дату цього сховку", - каже науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Микола Вашета.

Саму будівлю, яку нині розкопують, археологи датують XV століттям. З речей тих часів переважно знаходять глиняні горщики та посуд. На думку фахівців, стародавня споруда мала 3 поверхи – внизу розміщувалися склади, а нагорі жили люди.

Срібні столові прибори - не останній скарб, який тут сподіваються розкопати луцькі археологи. Адже тепер візьмуться за другий ярус будинку, де теж можуть натрапити на цінності. А гроші на реставрацію знайденого срібного посуду вже пообіцяла виділити єврейська громада.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.