Спецпроект

З музею викрали картини Шишкіна

У Владимирській області Російської Федерації пограбовано Вязниківський історико-художній музей, викрадені картини Шишкіна, Коровіна і Жуковського, повідомляє прес-центр МВС Росії.

Про це пише interfax.ru.

"У неділю приблизно о 23 годині в місті Вязники троє в масках, погрожуючи розправою 62-річній жінці-сторожу Вязниківського історико-художнього музею, зв'язали її, після чого викрали три картини", - розказав співробітник прес-центру.

Він додав, що серед вкрадених робіт "Ліс. Ялини" Івана Шишкіна, "Рибалка" Костянтина Коровіна, і "Перший сніг" Станіслава Жуковського.

За попередніми даними, грабіжники після закриття музею залишилися в будівлі, сховавшись в одному з приміщень.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.