Більшість українців не святкує 24 серпня

Майже половина українців сприймають День Незалежності як додатковий вихідний день.

Про це свідчить опитування агентства IFAK Institut, повідомляє УП.

82% знають, що 24 серпня святкують День незалежності. 14% булов важко відповісти на це питання. 2% вважають, що 24 серпня святкують день конституції і 2% - "щось інше".

45% українців сприймають день незалежності як додатковий вихідний день. 31% - вважають цей день одним з головних свят, а для 21% - день народження країни не має жодного значення, 1% - ніколи не чули про це свято, 2% - вагались відповісти.

При цьому 51% опитаних на Сході-Півдні вважають День незалежності просто вихідним. На Заході і в Центрі таких 39%.

Одним з головних державних свят вважають 46 жителів Заходу і Центру, тоді як на Сході і в Центрі так думають лише 19%.

44% вважають, що ситуація в країні за цей час змінилась на гірше. 28% вважають, що ситуація в державі після незалежності змінилась на краще. 19% вважають, що ситуація не змінилась, 9% вагались з відповіддю.

Тих, хто вважає, що ситуція змінилась на гірше більше на Сході і Півдні - 49%. Тих, хто думає, що ситуація змінилась на краще, більше на Заході і в Центрі - 37%.

Опитування проводилось в останню декаду липня. Було опитано 1000 респондентів в телефонному режимі. Похибка вибірки становить 3%. 

Як відомо, Київський міжнародний інститут соціології повідомляв, що за останні 20 років кількість прихильників державної незалежності України не падала нижче 56% (1994 рік). У 2011 році вона складала 83%.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.