У Львові відкрили пам'ятник убитому мажорами композитору. ФОТО

У музеї-заповіднику "Личаківський цвинтар" відбулося відкриття та освячення пам’ятника на могилі композитора Ігоря Білозіра.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Захід відбувся за підтримки ЛОДА і її голови, наголошують у прес-службі.

 Пам'ятник являє собою янгола з білого мармуру. Фото: radiosvoboda.org

У приміщенні Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької відбувся концерт "Слід на землі", присвячений пам’яті Ігора Білозіра.

 Фото: loda.gov.ua

Прихильники творчості композитора можуть відвідати фотовиставку, присвячену І.Білозіру у фотогалереї Василя Пилип’юка (м. Львів, вул. Стецька, 3а).

Ігор Білозір - композитор і виконавець, народний артист України, з 1979 року - керівник фольк-рок гурту Львівської обласної філармонії "Ватра".

 

Загинув унаслідок після численних травм, завданих йому двома чоловіками у центрі Львова після сварки, яка виникла через те, що Білозір з друзями співав українською у кав'ярні "Цісарська кава".

Кліп ВІА "Ватра" на пісню "Пшеничне перевесло". 1982 рік

Винуватці смерті композитора - син першого заступника начальника управління міліції Львова Дмитро Воронов і його товариш Юрій Калінін - були засуджені на 10 і 8 років в'язниці. Зараз вони вже на волі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.