Спецпроект

У Запорізькій області з'явиться музей Конюхова

У селі Чкалове Приазовського району Запорізької області, де виріс мандрівник Федір Конюхов, з'явиться присвячений йому будинок-музей. Проект зі створення музею в домі Конюхова став одним з кращих на Всеукраїнському конкурсі проектів з розвитку місцевого самоврядування.

Про це пише 061.ua.

У наступному році на реалізацію проекту буде виділено більше 150 тис. грн. У райадміністрації сподіваються, що це стане візитною карткою Приазовського району.

"У рідному селі Федір Конюхов побував у стінах Чкаловській школи, яка сьогодні носить його ім'я, пройшовся знайомими коридорами, зазирнув у навчальні класи. У рідному домі мандрівник захоплено водив свого сина по кімнатах, в яких бігав ще зовсім дитиною", - говорять в прес-службі обласної адміністрації.

Будучи в рідному селі, Федір просто не міг не побачити такий близький і знайомий йому берег моря Азовського моря. Саме тут, будучи 14-річним хлопчаком, він вирушив у свою першу в житті подорож, яка і стала головним поштовхом до нових, захоплюючих пригод, про які знає весь світ.

Федір Конюхов на батьківщині

"До першого виходу на воду я готувався грунтовно. Сконструював собі човен, який батько перерубав сокирою, дізнавшись про мою затії. Але це мене не зупинило. Я вкрав сусідську шлюпку і відправився у своє перше плавання. Коли повернувся додому, батько, звичайно, дуже лаяв мене. Але з того часу я не можу зупинитися - тягне пізнавати незвідані простори, підкорювати нові вершини ", - каже мандрівник.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.