Спецпроект

Московський біологічний музей проведе День павука

Московський Біологічний музей імені Тімірязєва проведе День павука. Захід відбудеться 14 вересня і буде проходити з 11:00 до 16:00.

Про це пише lenta.ru.

На святі, присвяченому павукам, відвідувачі музею зможуть особисто познайомитися з різними членистоногими, дізнатися, які з них безпечні для людини, як вони бачать світ, тощо. На виставці будуть проведені майстер-класи, вікторини та тематичні ігри. Також в музеї можна буде відвідати міні-фотовиставку про павуків.

Однією з цілей Дня павука є спроба допомогти людям подолати страх перед павуками. На думку організаторів заходу, люди бояться павуків, бо дуже мало знають про цих тварин і про ту користь, яку ті щодня приносять людині.

Арахнофобія, тобто боязнь павуків, є однією з найпоширеніших фобій: нею в різній мірі страждають кожен п'ятий чоловік і кожна третя жінка, що живуть на території Європи і Північної Америки.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.