Спецпроект

У Болгарії відкривається палеонтологічний музей

У вересні біля одного з археологічних майданчиків Болгарії буде відкритий палеонтологічний музей. У його експозицію увійдуть кістки доісторичних тварин, знайдені при розкопках в цих місцях.

Про це пише travel.ru.

Музей розташується поблизу села Дорково, в західній частині Родопськіх гір (55 кілометрів на південний захід Пловдива). Тут також знаходиться пам'ятник історії - руїни стародавньої фортеці Цепін. Близько 30 років тому геологи, які вивчають теплі мінеральні джерела, натрапили на кістки стародавніх тварин і повідомили про це в Національний природно-науковий музей. Через рік болгаро-французька наукова експедиція почала розкопки біля села Дорково.

У ході археологічних розкопок були знайдені останки стародавньої вимерлої хоботної тварини - ананкуса (Anancus). Крім того, археологи знайшли в районі Дорково кістки 27 невідомих науці тварин. На думку експертів, в цьому районі знаходиться найбільше скупчення кісток найдавніших представників фауни Європи.

У 1990 році дорківську палеонтологічну ділянку було оголошено природним феноменом світового значення. Ще під час розкопок болгаро-французька група вчених обговорювала ідею створення музею в селі, а зараз реалізація цього проекту вийшла на фінальну стадію. Зокрема, побудовано круглий будинок діаметром 16 метрів зі скляним дахом; район повністю упорядкований, покладений асфальт, створені алеї та паркування. І навіть до відкриття музею сюди вже приїжджає багато туристів, які з цікавістю спостерігають за установкою експонатів.

Найважливішим з них є ананкус в натуральну величину. Він відновлений за знайденими на місці кістками, за якими вчені створили точну копію зовнішнього вигляду тварини. А величезна діорама показує, якими були флора і фауна в цьому районі 5 мільйонів років тому. До відкриття музею сюди також будуть доставлені 4-метрові бивні мастодонта, знайдені в 1985 році, які зараз перебувають у Франції.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.