Спецпроект

На Андріївському узвозі планують зробити ювелірний музей

Депутати Київради на бюджетній комісії збираються звернутися до Асоціації ювелірів, щоб ті викупили садибу на Андріївському узвозі, 18-Е, де раніше жив київський ювелір Ярославський.

Про це пише vesti.ua.

Ідея - киянки Лариси Міндріної, яка звернулася до міської влади.

"Я вже не один рік борюся за цей будинок, який колись віддали "Авіантбуду". Цей будинок - пам'ятка архітектури, від нього залишилося одне крило, де колись була іконна майстерня. Я запропонувала його викупити за допомогою Асоціації ювелірів і зробити там музей ювелірного мистецтва ", - каже Міндріна.

У самій Асоціації - не проти.

"Ми готові обговорити це питання", - сказав президент Асоціації Григорій Мажаровський. А представник "Авіантбуд" Денис Соболь каже, що головне - ціна питання: "Якщо запропонують гарну ціну, то чому б і ні?"

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.