Суд відмовив комуністам. Двох Ленінів у Сумах знесуть

Зарічний районний суд Суми відмовив міській організації Компартії скасувати рішення суду про демонтаж 2 пам'ятників лідеру партії більшовиків (відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії) і засновнику СРСР Володимиру Леніну.

Про це йдеться на офіційному сайті Зарічного райсуду, пишуть "Українські новини".

Cуд відмовився задовольнити позовні вимоги сумської міськорганізації КПУ у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Як відомо, у травні 2013 року депутати Сумської міськради вирішили демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Перший секретар міськкому КПУ Володимир Салобаєв подав адміністративний позов про незаконність цього рішення. Зарічний райсуд Сум у червні заборонив міськраді зносити 2 пам'ятника Леніну до розгляду по суті позову Салобаєва.

Харківський адміністративний апеляційний суд 11 липня розглянув апеляцію Сумської міськради і скасував визначення Зарічного районного суду, яким в якості забезпечення позову заборонено вживати будь-які дії щодо знесення 2 пам'ятників Леніну в Сумах.

У серпні 2013 року апеляційний суд Житомирської області залишив без змін рішення Новоград-Волинської міської ради щодо демонтажу пам'ятника Леніну в центрі міста.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У квітні 2012 року КПУ встановила пам'ятник Леніну в центрі Красноармійська Донецької області.

У червні 2011 року комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Дивіться також:

У Бухаресті відреставрували Леніна у вигляді багатоголової гідри. ФОТО

Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

В Україні відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп-комуніст

За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

Всі матеріали за темою "Ленін"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.