Суд відмовив комуністам. Двох Ленінів у Сумах знесуть

Зарічний районний суд Суми відмовив міській організації Компартії скасувати рішення суду про демонтаж 2 пам'ятників лідеру партії більшовиків (відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії) і засновнику СРСР Володимиру Леніну.

Про це йдеться на офіційному сайті Зарічного райсуду, пишуть "Українські новини".

Cуд відмовився задовольнити позовні вимоги сумської міськорганізації КПУ у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Як відомо, у травні 2013 року депутати Сумської міськради вирішили демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Перший секретар міськкому КПУ Володимир Салобаєв подав адміністративний позов про незаконність цього рішення. Зарічний райсуд Сум у червні заборонив міськраді зносити 2 пам'ятника Леніну до розгляду по суті позову Салобаєва.

Харківський адміністративний апеляційний суд 11 липня розглянув апеляцію Сумської міськради і скасував визначення Зарічного районного суду, яким в якості забезпечення позову заборонено вживати будь-які дії щодо знесення 2 пам'ятників Леніну в Сумах.

У серпні 2013 року апеляційний суд Житомирської області залишив без змін рішення Новоград-Волинської міської ради щодо демонтажу пам'ятника Леніну в центрі міста.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У квітні 2012 року КПУ встановила пам'ятник Леніну в центрі Красноармійська Донецької області.

У червні 2011 року комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Дивіться також:

У Бухаресті відреставрували Леніна у вигляді багатоголової гідри. ФОТО

Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

В Україні відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп-комуніст

За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

Всі матеріали за темою "Ленін"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.